Стіл і Крісло

Пишався Стіл: — Печатка в мене, прибор із мармуру! А в тебе що? — Не чванься! — Крісло мовило. — Я маю силу: перетворюю людину, як скульптор глину. Петро Петрович коло мене ангелом дивився, а в Крісло сів — ніс вище голови підвів, уже до інфаркту чотирьох довів…

Стіл подумав: «Де від правди дітись?» Не в Кріслі суть була: суть — голова пуста, душа гнила.

Рік написання: 1967