Слон і моська

По вулицях Слона водили,
Для показу, видать, —
Як звісно, в нас з Слонів привикли дивувать, —
Так за Слоном багато гав ходило.
Звідкіль тут не візьмись, назустріч Моська їм.
Побачила Слона, та й ну до нього братись,
Скавчать, і верещать, і рватись:
НУ, так і лізе в бійку з ним.
— «Сусідко, та покинь страмитись», —
Їй шавка каже: «Чи тобі з Слоном возитись?
Дивись, ти вже хрипиш, а він собі все йде, —
Бреде,
І на твій дикий галас зовсім не зважає».
— «Ат!» — Моська їй відповідає:
«Та це ж мені і духу наддає,
Що зовсім я без бою
Стать можу забіякою лихою.
Хай пси говорять між собою:
«Ну й Моська! Дужа, знать, вона,
Що бреше на Слона.»

Переклад Є. Кротевича