Квартет

Раз Мавпі та Мишкові,
Ослу,
Козлу,
Всім разом, як по змові,
Схотілося Квартет заграть.
Дві скрипки, ноти, бас і альт дістали
Й під липу в лузі посідали,
Щоб світ мистецтвом чарувать.
Ударили в смички, — ладу ж дарма шукать!
«Стій, братця, стій!» — кричить їм Мавпа: «постривайте!
Хіба заграєм так? Інакше посідайте.
Ти з басом, Мищечко, сідай проти альта,
Я, прима, сяду проти втори;
Тоді вже буде музика не та:
У танець підуть ліс і гори!»
Знов сіли, почали Квартет;
А діло все не йде вперед.
— «Стривайте ж, я знайшов секрет», —
Кричить Осел: «Усе в нас піде ладом,
Як поряд сядем».
Послухали Осла, поважно сіли вряд;
А все-таки Квартет не йде на лад.
Ще гірше, ніж раніш, пішли між ними чвари
І свари,
Кому і як сідать.
Припало Солов’ю якраз там пролітать.
До нього всі вдались, як до свого спасіння:
— «Будь ласка», — мовили: «та ж наберись терпіння,
Допоможи Квартет улаштувать,
І ноти, й інструмент зуміли ми дістать,
Скажи лиш, як сідать!»
— «Щоб буть музикою, потрібне тут уміння,
Та трохи тонших би ушей», —
Їм одмовляє Соловей:
«То ж, як сідати, — сварки марні,
Бо з вас музики незугарні»:

Переклад Т. Скляра