Сердитий дог Буль
Казки Михайла Пляцковського
Biblioo.org

Сердитий дог Буль

Михайло Пляцковський

Виділіть текст, щоб додати нотатку.

Дог Буль завжди гарчав. Кого не побачить — одразу свої зуби скалить. І очі витріщає. Це для того, щоб його всі боялися. Підкликає він якось до себе каченя Крячика:

–  Йди сюди!

— А не вкусиш? — спитало каченя.

– Дуже мені треба тебе кусати!

Зупинилося каченя біля Буля. А той і питає:

— У тебе багато др-р-рузів? — Багато! Ось дивись: курчатко Фью, корова Муренка, козеня Мармеладик, порося…

— Досить, — перебив Буль. — Скажи мені друже, чому це так виходить: у тебе такого крихітного й слабенького стільки друзів, а в мене, такого великого, хороброго і сильного, немає жодного?

–   Ось ще! — замахало крильцями каченя. — Хто ж погодиться дружити з таким злим і шкідливим псом? От коли ти перестанеш на всіх кидатися, гавкати і лякати, тоді інша справа!

162
4,8 (4)

4.8 / 5. Оцінили: 4

Поки немає оцінок...

Улюблені

Сподобався твір?

Додайте твір до своєї добірки або створіть новий список. Публічними списками можна ділитися за посиланням.

Обговорення (0)