Баранчик та сонечко

Якось після дощу побачив баранчик, що в великій калюжі посеред дороги сонечко купається.
«Бач ти! – подумав він. — Мабуть, вода тут чиста, раз на сонечку жодної брудної цятки не видно…»
Плюхнувся баранчик у каламутну калюжу — і так забруднився, що всі його білі кучерики чорними стали. І запитав тоді здивований баран у курки, що повз проходила:
— Послухай, чубатко, чому це до мене бруд причепився, а до сонечка — ні?
— Так на те ж воно й сонечко! – відповіла курка.

А баранчик нічого не зрозумів.