Лелека та його учні

Задумав учений лелека лісову школу відкрити. Вирішив – зробив. Зібрав він малюків на перший урок. Сіли за парти і дивляться на суворого вчителя. Написав лелека на дошці крейдою слово.
— А тепер,— каже він,— давайте це коротеньке слово по складах читати. Повторюйте за мною: ма-ма…
Мовчить малеча, наче в рот води набрали. Підійшов лелека до ягнятка:
— Ну, скажи ти…
Як не намагалося ягнятко, у нього тільки «ме-ме» і вийшло.

Підійшов тоді лелека до сірого козеняти. А у того взагалі «бе-бе» вийшло.
Поправив лелека окуляри на дзьобі сердито і каже переляканому цуценяті:
– Тепер ти спробуй! Відкрило цуценя пащу: «ГАВ-ГАВ»! Нахмурився вчитель:
– Е-е, та ти взагалі не можеш ні “бе” ні “ме”!

Дійшла черга до курчатка. Курчатко пискнуло: «ПІ-ПІ»!
А горобець процвірінькав: «ЦВІРІНЬ- ЦВІРІНЬ»!
А телятко промукало: «М-МУУ»!
А гусенятко прошипіло: «ГА-ГА-ГА»!
А кошенятко промуркотіло: «НЯВ»!
А поросятко проверещало: «РОХ-РОХ»!
Почухав вчений лелека потилицю, подумав трохи і поставив усім звіряткам відмінні оцінки, бо всі вони правильно сказали слово «мама», але тільки кожен сказав своєю мовою.