Квіткова аптека
Виділіть текст, щоб додати нотатку.
Мишко з дідусем мало не щодня бувають у лісі. Дідусь тут як вдома. Усе знає. Де треба шукати ягоди. Де ховаються гриби. Добре знається на травах і квітах. Якось сказав дідусь, що ліс — то зелена аптека. І цим дуже здивував Мишка. Зелена аптека? Чому це ліс — аптека? А дідусь усміхнувся та й мовив:
— Почекай, онучку, побачиш, чому.
Ідуть вони лісом навесні — квітнуть конвалії. Дід каже:
— Приглянься-но, Михайлику, до цієї квітки. Гарненька. Духмяна. Та ще й цілюща. З неї ліки готують. Для тих, у кого серце хворе.
Ідуть лісовою стежкою дідусь з онуком улітку.
— Придивляйся до квіток, до трав, онучку, придивляйся. Бачиш, деревій цвіте, а отам, де метелик, лісові калачики. Великої цілющої сили й ці квітки.
Ось на краєчку стежки помітили листя подорожника. Дід зупиняє онука.
— Обережніше ступай, Мишко, та запам’ятай: ця рослина до стежок і доріг тулиться. Тому й зветься подорожником. Непоказний він, а людині справжній друг. Знадобиться зупинити кров, загоїти рану — стане подорожник в пригоді. Бачиш, як багато цілющих трав, квітів у лісі? Тепер розумієш, чому називають ліс зеленою аптекою?
Обговорення (0)