Японські народні казки — сторінка 3

Жила собі колись в одному селі дівчина на ім’я Окійо. Батько й мати не могли нею натішитися, бо такої лагідної, дбайливої та вродливої дочки ще не було на світі.

Одного …

Жила собі колись жінка з лінивим сином, який тільки те й знав, що вештатися по селу й спати, а через те люди прозвали його Соньком. Мати не знала, що з …

Давно це було. Одного дня зустрілися на дорозі лисиця і видра.

— Видрочко, я так рада тебе бачити! Збиралася оце до тебе йти,— сказала лисиця.

— Невже? В якійсь справі?…

Жила собі колись у гірському селі мама з трьома дітьми. Одного дня покликала вона старших синів і сказала:

— Я піду на батькову могилу, а ви тим часом догляньте сестричку. …

Давно колись жили собі дід та баба.

Одного дня вирішив дід риби наловити. Як намислив, так і зробив: пішов на річку та й закинув сітку-вершу.

Побачив це сусід. «Хіба я …

Жила собі колись удова з трьома вірними синами. Та от якось вона захворіла і швидко почала сохнути.

— Мамо, може, ви чогось хочете? — питали стурбовані сини.

— Медових груш, …

Це було дуже давно. Одного теплого весняного дня два чоловіка пішли в ліс по дрова. Опівдні пообідали і полягали на траву перепочити.

— Я трохи посплю,— сказав старший і відразу …

Жили собі колись чоловік і жінка. Та не було в них дітей. А їм так хотілося мати синочка!

От жінка почала ходити в храм і молитися богині милосердя Каннон.

— …

Жили собі колись два чоловіки: один, на ім’я Маруйосі, чесний, а другий, Кадохіра, шахрай.

Якось, коли йому забракло грошей, Кадохіра навідався до Маруйосі та й каже:

— Може, ти позичив …

Давно колись жила собі зла баба. Цілими днями вона бурчала і до всіх чіплялася. А проте невістка догоджала їй, як болячці. Повсякчас повторювала: «Правду кажете, мамо. Зроблю, мамо».

І от …

Давно колись в одному великому озері була сила-силенна коропів та карасів, і тому на його березі завжди сиділи рибалки.

Та от дивна річ: коли ввечері вони збиралися додому, звідкілясь лунав …

Давно колись у невеликому селі біля моря жив собі неслухняний хлопчик на ім’я Котаро, який пропускав повз вуха все, що йому говорила мама й односельці.

По смерті матері Котаро так …

Давним-давно жив у столиці один сват. Цілими днями підшукував  пару для нежонатих чоловіків і незаміжніх жінок.

Одного разу він просватав п’ятнадцятирічну дівчину за тридцятип’ятирічного чоловіка, приховавши його вік. Але батьки …

Це було у епоху імператора Камакура. Один чиновник переправлявся одного разу, вночі, через ріку Намері, і його слуга ненавмисно упустив у воду десять дрібних монет. Чиновник негайно наказав найняти людей, …

Жив на світі один скнара. Так і не сходило у нього з язика: «Треба берегти добро. Треба берегти добро, на тому господарка стоїть».

Якось раз надвечір прийшов до ощадливого один …

Жив собі колись одинаком бідний-бідний чоловік.

Якось ішов він берегом річки, дивиться — діти на дорозі граються великою рибою горбушею.

Чоловікові стало жаль рибу, і він сказав:

— Гей, хлоп’ята, …

За старих часів, в далеку сиву старовину редька, лопух і морква були білі-білі — не такі як зараз.

Якось вирішили вони втрьох прогулятися в гори. Вилізли на високу вершину і …

Сталося це багато років тому.

Було серед гір і лісів маленька село. Весело й багато жили там люди. Товаришували вони з білими чаплями: сила-силенна була їх у тих місцях. Прилетять, …

Давним-давно жила у одному селі лисиця і звали її Ямада. Дуже вона любила людей дурити.

Ось і доводилося людям їй догоджати: то по дорозі з міста солодких кульок на узбіччі …

Давно колись жили собі чоловік та жінка і не було в них дітей. А тому ходили вона! щодня в храм молити богів, щоб ті послали їм хоч би малюсінького хлопчика.…

У вогняної гори Асо кілька вершин. Одна з них зветься Некодаке — Котячою горою.

За старих часів жила на її схилі королева кішок. Щороку у ніч напередодні свята Сецубун збиралися …

У давні роки у старости одного села була дочка. Вирішив він її видати заміж за сина багатія із сусіднього села. Не подумав тільки, чи любий він  його дочці.

Справили весілля. …

В одному селищі мешкало старе бідне подружжя. Сплетуть кілька солом’яних капелюхів, дід понесе їх у місто, продасть – придбає щось поїсти, а як не продасть – лягають спати голодними.

Якось …

На краю міста жив бондар. Роботи у нього не було, і грошей, отже також не було. А зима видалася сувора. Щодня дув сильний вітер. Маленький будиночок бондаря скрипів і хитався. …