Годинник з зозулею

За горами, за лісами, на високому пагорбі стоїть маленьке гарне містечко. Живуть у ньому одні звірі.

Посеред площі – вежа з годинником. Щогодини з будиночка над годинником виглядає Зозуля і голосно кукує:

– Ку-ку!

І всі звірі у місті знають, коли їм вставати, коли обідати, а коли лягати спати.

Якось зібралися всі звірі на майдані.

– Набридла мені ця Зозуля! – пробурчав Лев. – Все “ку-ку” та “ку-ку”! І більше нічого сказати не може.

Образилася зозуля і полетіла геть зі звірячого міста до лісу.

– Хочете, я буду зозулею? – Запропонувала пухнаста Кішка. – Я з цією справою легко впораюся. До того ж у мене такий ніжний голосок. Няв, няв!

Але тільки вийшло сонечко, Кішка згорнулася калачиком і міцно заснула.

– Не вийде з тебе зозулі, – сказали звірі.

– Хочете, я буду зозулею? – запропонувала зелена Жаба. – Вже я з цією справою впораюся. Ква-ква!

Спочатку у Жаби справа пішла на лад. Але минуло три дні, і годинник зупинився. Жаба розвела таку вогкість, що вся башта позеленіла і навіть мохом поросла.

– Ні, тепер я сам буду зозулею, – сердито сказав кудлатий Пес. – Я вже наведу порядок. Гав, гав!

Але пес гавкав так голосно, що налякав усіх малят у місті. Вони плакали і навіть не хотіли пити молоко.

– Я буду зозулею, – прошипів Вуж і заповз у будиночок над годинником.

Але він мав такий тихий голос, що його ніхто не чув.

– Я цар звірів! Я сам буду зозулею! – грізно загарчав Лев. – Я вже жартома справлюся з цією справою.

Величезний Лев поліз у будиночок над годинником. Стіни затріщали, дах похилився, а стрілки годинника відвалилися і впали на землю.

– Злазь, злазь швидше! – закричали звірі.

Зібралися всі звірі на площі й засмутилися.

– Я не знав, що бути зозулею так важко, – похмуро пробурчав Лев. – Давайте знайдемо Зозулю і попросимо її повернутися до нашого міста.

Звірі пішли до лісу шукати Зозулю.

– Пробач нас, люба Зозуле, – сказали вони. – І, будь ласка, повернися у свій будиночок над годинником.

– Ку-ку! Ку-ку! – весело лунає над містом.

Зозуля щогодини виглядає з будиночка і кукує. І тепер усі звірі знову знають, коли їм вставати, коли обідати, а коли лягати спати.