Дзвоник

На узліссі розпустилася блакитна квіточка – дзвіночок.

— Подивися, — зупинив Їжачок Зайця, що пробігав повз.

— Нічого особливого, звичайна квітка, — обізвався Заєць.

— Та ти послухай тільки, Зайцю, як цей дзвіночок дзвенить! — наполягав Їжачок.

— Хіба він дзвенить? — здивувався Заєць. — Нічого не чую! А як він дзеленчить?

– Дзелень- дзелень! Дзелень – дзелень! — тихо промовив Їжачок. – Дзелень – дзелень!

– Дзелень – дзелень! — покрутивши головою, повторив Заєць. — Ось тепер і я чую! І всім у лісі розповім!

І Заєць підстрибуючи помчав далі:

– Дзелень – дзелень! Дзелень – дзелень! Дзелень – дзелень!