Билинка

Біля старого пенька крізь мох пробився зелений паросток, тоненька билинка.

– Рости велика-превелика! – сказав Їжачок.

А коли він на наступний день знову пробігав повз старого пенька, билинка була вже вище за Їжачка.

– Якщо справа так піде, ти виростеш до самого неба! – здогадався Їжачок.

Їжачок задер голову, подивився на билинку знизу вгору. І раптом зрозумів, що небо починається зовсім близько, відразу над вершечками найвищих билинок.