Червоний капелюшок
Виділіть текст, щоб додати нотатку.
Талочці на день народження подаровано червоного капелюшка. Він був дуже гарний і личив дівчинці. Про це всі родичі і знайомі казали:
– О, який чудовий капелюшок! У ньому Талочка стала ще гарнішою.
Талочка майже не розлучалася з ним. Та якось червоний капелюшок десь зник. Талочка засумувала. Як це могло статися?! А може, він зачарований? Взялася його шукати. Шукали капелюшок і мама, і бабуся, навіть подружки приходили шукати. А він все не знаходився. Можливо, у кватирку вилетів?..
«І як він тільки міг? Адже я нічим його не скривдила, – думала Талочка. – І на підлогу не кидала, завжди чемна з ним була…»
Шукала, шукала дівчинка свого капелюшка, аж поки втратила будь-яку надію його знайти. Сіла вона якось на стільчику та й задумалась. Аж ось до неї підбіг менший братик Павлик і подав сестричці… червоного капелюшка. Вона навіть очам не повірила. Сплеснула в долоні:
– Ой, Павлику, де ти його знайшов?
– Не знайшов , а заховав, – щиро зізнався хлопчик.
– Навіщо ж ти його ховав? – зі слізьми на очах допитувалася сестричка.
– Бо… бо не хотів, щоб тебе… проковтнув злий вовк.
Обговорення (0)