Жабеня
Казки Юрія Ярмиша
Biblioo.org

Жабеня

Юрій Ярмиш

Виділіть текст, щоб додати нотатку.

Плакало Жабеня:
—    Чому я таке мале?
—    Бо мало їси! — кумкнула Хитра Жаба.
—    Ква! То я знаю, що мені робити.
І Жабеня підстрибнуло…
Ковть! — з’їло комара.
Глянуло на себе у воду, як в люстерко… Підросло, але мало.
Ковть! — з’їло гусінь.
Ковть! — зник горобець.
Ковть! — пропав зайчик, що стрибав через болото.
Ковть! — не стало вовка, що гнався за зайчиком.
Ковть! — у Жабенятковому животі опинилося рідне болото.
Ковть! — і лісу вже нема.
Ковть! — пересохло море.
А Жабеня роззя…
роззяв…
роззявляє рота на цілий світ!
Гам!!!
І луснуло.

10 492
3,9 (123)

3.9 / 5. Оцінили: 123

Поки немає оцінок...

Улюблені

Сподобався твір?

Додайте твір до своєї добірки або створіть новий список. Публічними списками можна ділитися за посиланням.

Обговорення (5)

  1. Денис

    Дуже гарна казка про жабеня

    0
    2
  2. Анонім

    гарна казка

    0
    1
  3. анонім

    анонім

    1
    1
  4. анонім

    а

    0
    1
  5. Валерія

    Така собі

    1
    1