Вірші Володимира Лучука — Сторінка 2

Я під кущик тільки диб,
а мені назустріч — гриб:
стоїть гордо в капелюсі,
сяють перли в правім вусі,
шабля дзенькає при боці,
злість в гриба — у кожнім оці:…

Хуртовина надворі.
Вітер плаче в димарі.
Ой, чого той вітер плаче?
біля печі Люба скаче.
— Вітер змерз, не має шуби,
каже так матуся Любі.
— Вітер плаче? Мамо, мам,…

Для онука, діда й киці
в’яже баба рукавиці…
Скільки ж то — ну, хто підкаже?
рукавиць тих баба зв’яже?!
Нам Тарасик відповість:
— Рукавичок буде…

Шість…

Школярі на гірочці —
в метушні…
А Тарасик журиться при вікні.

Каже він: — Матусенько!
Хочу страх
в діл з гори проїхатись
на санках.

—Ти ж іще малесенький,
ти іще…—…

На ялинах білі стріхи
обвисають до землі.
Білка лускає горіхи
в теплому дуплі.

А прудка лисиця скаче,
сніг збиваючи із віт…
Заєць лапки тре і плаче
од морозу зблід.…

Сіла хмара
на коня:
хмара
хмару догоня.

Вітер
збоку
як набіг –
Збив коня
відразу
з ніг.

Випустила хмара
віжки
і пішла
за обрій
пішки…

Молодик
У воді весла
мив золоті.
Весла вимив,
сів на човен.

А той човен
діток повен.
Човен плавав
цілу ніч.
Сонце випливло
навстріч.…

На поляні
під сосною —
гарно-весело
весною.

Дві сороки
-білобокі
повпирали крила
в боки,

їм на скрипці
коник грає —
вниз і вгору
смик літає.

Чорний жук
з-під зелен листу…

На подвір’ї
зелен кущ.
Над кущем
літає хрущ.

Ми прибігли
до куща.
Над кущем
нема хруща.…

Джміль ромашці
щось на вухо
пошептав і — полетів…
Дикий мак
хотів послухать,
не розчув
— почервонів…

Жук-жученко
— сажотрус
— вгору крутить
чорний вус.
Підкрутив
і став питати:
— Де б це дзеркало
дістати?

Підліта
кмітлива муха
і дзенькоче біля вуха:
— Жуче-друже,
не журись,
а …

Ланкова — метка бджола
— бджіл у поле привела.

Одні бджоли
підставляють
до квіток драбини,
інші бджоли
мед черпають
з квіту конюшини.

Жодна бджілка
не дармує
від самого ранку:
в …

Вліз на пліт
гарбуз без рук
й зачепився
там за сук.
Це б йому
на землю сісти
та назад
не може злізти.…

Я несу
на кухню
кріп.

Кине мама
кріп
в окріп.

А до кропу
ще й петрушку,—
смачно варить
мама
юшку.…

Конюшину джміль косив,
будяком ступню пробив…
Як почула те бджола —
бинт у поле принесла.

Ногу вмить перев’язала,
подає сап’янці:
— Я ж казала…
я ж просила
взутися уранці!…

В теплий вирій
путь далека
пролягла у сизій млі…

А поранений лелека
залишився на землі.
Повертала з поля мати,
принесла його до хати.

Кожен вечір
ми сиділи
з ним обидва …

Я сьогодні на човні
з мамою катався.
Я сьогодні на ставу
з дива дивувався.

Як погляну у вишінь
— хмари йдуть горою,
як погляну у глибінь
— хмари під водою……

Із садка
в осінню пору
поспішав їжак в комору.

Ніс їжак,
увесь зіпрілий,
стиглих яблук
кошик цілий.

Аж біжить
навпроти
друг:
— Я шукав тебе
навкруг!..

Біля саду на межі…