Вірші Марії Пригари

У хатині біля гаю,—

Чи давно, чи ні — не знаю,—

Не велика, не мала,

Катря-дівчинка жила.

Очі сині, брови русі,

Жовта стрічечка в косі.

Та чомусь ота Катруся

Не …

І

ЩО БУЛО В ЗООСАДУ

Виходить з дому Гриць Комар

Гуляти після школи.

Ви ще таких, як цей школяр,

Не бачили ніколи.

Він зразу хлопчиків побив,

Дівчат смикнув за коси,…

Де шумить сосна крислата

Край дзвінкого джерела,

Там ведмедиця кудлата

Із малятами жила.

Двоє менших ведмежаток

Ще й ведмедик — старший брат.

І любила дуже мати

Неслухняних ведмежат.

Умивала на …

— Ти знаєш що, — сказав байбак

Дружкові-ховрашкові. —

Чого нам треба жити так —

В степах, а не в діброві?

Десь, кажуть, є ліси й гаї,

А я і …

Рано-вранці за дрібнички

Посварились дві сестрички.

Не чіпай моєї книжки!

Не бери ведмедя Мишки!

Віддай мій олівець,

Що поламаний кінець!

І шматок отої стрічки,

І лялькові черевички.

В мій куточок …

А у мене новина:
В мене тайна є одна!
А яка у мене тайна —
Я нікому не скажу.

От лиш Галочці, звичайно,—
Я із Галею дружу.

Тільки я скажу …