Тайна

Пригара Марія Аркадіївна

А у мене новина:
В мене тайна є одна!
А яка у мене тайна —
Я нікому не скажу.

От лиш Галочці, звичайно,—
Я із Галею дружу.

Тільки я скажу по тому:
— Не кажи, гляди, нікому,
А розкажеш хоч комусь,
Я з тобою роздружусь.

Раптом ранком біля ганку
Зустрічаю я Тетянку.
Щось не терпиться мені:
Чи сказати їй, чи ні?

Я скажу лиш наодинці:
— Не кажи про це Маринці,
Бо Маринка наша все,
Як сорока, рознесе.

Бачу Катю — теж подружка.
Чи шепнути їй на вушко?
Чи сказати хоч слівце,
Щоб ніхто не знав про це?

Тільки що то? Вір не вір,
Знає тайну цілий двір.
Як це сталось? Чисте диво!
Отака я нещаслива!

 

Add to Favorites
Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:

4.4 / 5. Оцінили: 7

Поки немає оцінок...

Поділіться з друзями:

Джерело:
“Веселі пригоди”
Збірка
Упорядник – Ірина Маценко
Видавництво: “Веселка ”
м. Київ, 1985 р.

3 відповіді до “Тайна”

  1. Ира :

    Стих полная фигня

    7
    2
  2. Анонім :

    Плохий вірш

    1
    2
  3. MELNICHUK MARINA :

    Чудовий віршик, повчальний.

    1
    0

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

 

Увійти на сайт:
Зареєструватись:
Відновити пароль: