Лев – художник

Жив – був лев, звіриний цар,
У одному лісі.
Підкорялись леву всі:
І вовки, і лиси,
Бегемоти й павуки,
Змії й черепахи…
Лев достойним був царем –
Без вагань і страху.

Ну а леви в ті часи,
Хочу вам сказати,
Мали гриви і хвости
Ой які кудлаті!
Якось лев від царських справ
Вільну мав хвилину
І надумався собі
Написать картину.
Розкладає лев мольберт
Полотно чіпляє…
І спохвачується враз:
Пензлика немає!
Кинувсь лев туди, сюди –
Нічим малювати!
Раптом пригадав, що є
В нього хвіст кудлатий.

І без зайвих міркувань
В творчому пориві
Поголив собі хвоста…
Аж по саму гриву!
Залишилась на хвості
Китиця маленька
Нею лев і сотворив
Копію опенька.

Й повелося з тих часів
Леви некудлаті.
Тільки кінчики хвостів
Й гриви волохаті.