Хто розсипав роси

Хто розсипав роси
В сизі верболози?
Може, Посипайко?

Хто струсив з хмарини
Дощик на долини?
Може, Поливайко?

Хто аж понад лісом
Райдугу повісив?
Може, Політайко?

І хоч як верти-крути,
А до тебе не зайти?
— Хатко, хатко, повернися,
Повернися-одчинися!

— Я не вмію повертаться,
Повертаться-одчиняться,
Не навчилася сама,
А господаря нема.

За ставком на повороті
У зеленому гайку
Мій господар на роботі

Од світанку до смерку.
Хто ж цей невловимчик
Ростом, як мізинчик?
Може, Невидайко?
Годі вже ховаться!
Треба признаваться!

Це, звичайно, Дбайко!
Дбайко-Потішайко,
Часто — Поспішайко,
Часом — Посмішайко.
Он як!