Вірші українських поетів — Сторінка 69

Осінній сад ще яблучка глядить,
листочок-два гойдає на гілляках.
І цілу ніч щось тихо шарудить,
і чорні вікна стигнуть в переляках.
Між стовбурами пробігає тінь…
А у світанків очі променисті.…

Котик мружиться
на сонечко… (Мур! Мур!)
Чеше вушко, миє ніс…
Виглядає у віконечко,
Де горобчик хлібчик їсть…
(Цвінь-цвірінь!)
Котик проситься на вулицю,
Де травичка і пісок…
(Няв! Няв!)
До ноги …

Дарує ласку,
ясну усмішку.
А на ніч — казку,
іще й потішку.

До себе кличе
м’яка подуся
І сон у вічі
впуска матуся.…

Вечір сонечку на прузі,
соловей калині в лузі,
поле — колосочкам,
матінка — синочкам,
лялька — ляльці,
казці — гном —
всі бажають перед сном:
на добраніч!
На добраніч!…

Ось послухай, завірюхо,
не лютуй, не злись, не вий!
Хай зайча, укрившись вухом,
сон побачить морквяний.
Хай зайча у морквяному
уві сні забуде страх.
Завірюхо, йди додому,
поки ще видніє …

Розповім я вам, малятка,
Мої хлопчики й дівчатка,
Які різні, дивні звірі
Є на нашому подвір’ї.
Кожен свою мову має,
Тільки й нею розмовляє…

Капловухий та кудлатий,
Мій собака біля …

Стовбур в дерева товстий,
Спробуй лиш, який міцний!
Вітер віти долу хилить,
А зламать — не має сили.

Інша справа — мишеня
Чи маленьке кошеня:
Поміщається у жмені,
Може жити …

Сипле, сипле, сипле сніг.
Мов метелики сріблисті,
Сніжинки біленькі, чисті
Тихо стеляться до ніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.

Сипле, сипле, сипле сніг.
Тихо,легко і спроквола
Покриває все довкола,
Ні стежок, …

Ви маленькі,
Ви легенькі,
В ручках вогники
ясненькі,
Ви як ясочки
тихенькі, —
Ви підіть у чагарник,
Не почує лісовик.
А як стріне —
Вогник світе, —
Був і зник.…

Діти бігають, стрибають,
Далі — весело гукають:
— Ах, метелик!., подивіться!
Ось він, ось він метушиться!
Та який же гарний, гожий!
Наче квітка, прехороший!…

Котик-мурчик,
Мій голубчик!
Він удвох зі мною,
Як риба з водою!
Кашку смачненьку
В мисочку новеньку
Матуся поклали,
На сніданок дали.
Я ту кашку виїдав,
Котик — мисочку лизав.
Коли …

Ходить Ната по грядках
У червоних чобітках.
Назбира собі в спідничку
І малинки,і суничок,
І порічок, й вишеньок —
Вийде добрий кисельок.

Каже білочці лисичка:
— Може, ти моя сестричка?…

Білі мухи налетіли, —
все подвір’я стало біле.
Не злічити білих мух,
що летять, неначе пух.

— Галю, Петрику, Кіндрате,
годі, ледарі, вам спати! —
І побігли до санчат
Галя, …

Павучок приліг у гамачок:
Тихо-тихо сам себе гойдає…
Підстелив під вухо кулачок —
І про що він думає-гадає?!
Муха каже: «Вже він, мабуть, спить.
Мишка мовить: «Вірити не треба…»
Гамачок …

— Ну-те, хто з вас там бистріший?
То ідіть в садок скоріше!
Купи снігу там лежать! —
Хлопці поклик підхопили,
Бабу з снігу враз зліпили,
Очі з вугілля всадили,
Рот …

Гайда, дітки, у садок!
Любо там та мило!
Скільки всяких там квіток
Сей рік уродило!
Повна рожа, мак чубатий,
Між кущами м’ята,
І барвіночок хрещатий
Стелиться до хати.
Там метелики …

Ну, розумний же ти котик!
Де такий і узявся?
Чи у школі де навчався?
Чи такий вже вдався?
Казку хоч якувам скаже,
Про жар-птицю, змія,
Пісню всяку заспіва вам —…

Вихопивсь дощик поміж заграв:
Чоботи сині, синя сорочка,
Сині мелодії понапинав
З неба широкого аж до листочка,
Синіми стрілами дрібно писав —
Людям, озерам, лукам, за обрій,
Ох і смішний …