Вірші українських поетів — Сторінка 67

— Чому не розв’язав задачі? —

— Спитала мама у Павла.

А менший братик поруч скаче: —

— Вона зав’язана була?…

— Чом не чистиш ти зубів? —

— Спитали малого.

А навіщо? Я ж не їв

Нічого брудного…

Мама лає доньку Майю:

— Ну й дочку слухняну маю! —

Ждуть кролі — трави немає…

Майя лає ляльку Зою:

— Що робить мені з такою —

Неслухняною дочкою?

Тільки …

Клим хвалився Нелі й Люді:

— Я катався на верблюді! —

— Здивувалась дуже Неля:

— Отже, був ти у пустелі? —

— Заперечило хлоп’я:

— Ні, туди не їздив …

Взяв у поле сина тато,

На комбайна посадив.

Почали буряк копати —

Зразу аж по шість рядів.

— Втрьох — ого! — ми маєм силу!

— Крикнув Гнат.— Лише копай!…

Внучці Оксанці
Раділи ми зранку
Разом з усіма:

Два кроки Оксанка
Зробила самаї
Зіп’явшись на ніжки,
Свій шлях почала:

Від столу до ліжка
Півметра пройшла!
Поки що — два кроки…

Просить матуся Миколу:
«Синку, внеси мені дров!..»
Ледар скрививсь і про школу
Мамі нагадує знов:
«В мене уроків багато:
Сила задач і письма…»
З п’ятого поверху мати
Йде до сарая …

Пам’ятаймо, милі діти,
Пам’ятаймо завжди з вами,
Що для нас у всьому світі
Найдорожчі — наші мами!

Нам — маленьким і дорослим —
Все дають вони з любов’ю:
Ніжне серце, …

Як відомо, всі ледачі
Ждуть легенької удачі
(Без труда щоб їм везло!).
Так і з Васею було.

Вчиться Вася в п’ятім класі…
Якось друг і каже Васі:
— Знаю чудо …

Вова малий наче справді поблід.
Мама питає в тривозі:
— Може, болить голова чи живіт?
Може, де впав на дорозі?

Син покрутив головою, що ні,
Мовчки стоїть і ні слова.…

I

Пожувала трішки гуску —
Смокче пальці… на закуску.
Дай сметани їй у склянці —
В Іри й вушка у сметанці.
Чай не в рот, не по ковточку —
Поза …

У бабусинім буфеті

І варення є, і мед…

Умостившись на паркеті,

Іра зиркнула в буфет.

Десь на кухні баба Женя,

Тут якраз її нема.

І припала до варення

Тиха Іра …

Пацюкуйте, пацюки,
поки пацюкується.
Бурундукуйте, бурундуки,
поки бурундукується.
А ми собі, опосуми, поопосумуємо —
Повисимо на хвостиках,
нишком
посумуємо……

Був день народження колись
У Равлика Прудкого,
Гостей таких, як там зійшлись,
Не бачили ні в кого.
Спішив до нього сват і брат,
І друг його найкращий:
Короткоп’ятий Довгоп’ят,
Лінивець …

До ЗАЙЦЯ колись привели мене справи.
І він зготував прецікавої кави:
Ні дрібки АРАБІКИ в ній чи РОБУСТИ.
Натомість БРЮССЕЛЬСЬКОЇ трохи капусти.

Була там капуста КОЛЬРАБІ й БРОКОЛІ,
І навіть …

Хоч би де протупотів я,
Бивнем трощачи гілляччя, –
Скрізь
БЕЗСЛОННЯ,
БЕЗСЛОНІВ’Я,
БЕЗСЛОНЕЧА,
БЕЗСЛОНЯЧЧЯ…

І над Нілом срібнорибним,
І в гущавинах, де пальми,
Геть ні з ким слоноподібним
Не зустрінемось, …

Коли скажете, ніби з єнотом
Куштували ви чай з бергамотом,
Всі, звичайно ж, повірять вам.

І як скажете, наче зі слоником
Чай пили ви з китайським лимонником,
Всі так само …

Пелікан у воді —
глип-гли́пи.
Чи не бачили ви
риб-ри́би?

Гачкуватим дзьоби́щем —
хрип-хри́пи.

Широчезним крили́щем —
рип-ри́пи.

У воді пелікан —
хлюп-хлюпа.

Уся риба на дно —
Гуп-гупа.…