Володимир Верховень

Вечір сонечку на прузі,
соловей калині в лузі,
поле — колосочкам,
матінка — синочкам,
лялька — ляльці,
казці — гном —
всі бажають перед сном:
на добраніч!
На добраніч!…

Ось послухай, завірюхо,
не лютуй, не злись, не вий!
Хай зайча, укрившись вухом,
сон побачить морквяний.
Хай зайча у морквяному
уві сні забуде страх.
Завірюхо, йди додому,
поки ще видніє …

Дарує ласку,
ясну усмішку.
А на ніч — казку,
іще й потішку.

До себе кличе
м’яка подуся
І сон у вічі
впуска матуся.…