Вірші та поезія для дітей — Сторінка 83

Мамусенько, голубонько,
Ти ж моя єдина!
Я до тебе все тулюся,
Мов мала дитина.

Ти ж усе мене голубиш,
Сонечком взиваєш,
Все для мене, а про себе
Завжди забуваєш.

Як …

Наша матуся хворенька —
Ручки, голівка болить,
З ліжка ж устала, бідненька,
Щось нам поїсти зварить…

Мамо! Не треба вставати!
Ти не турбуйся — лежи!
Що і коли готувати,
Ти …

Мамо люба, мамо мила,
Звідки в тебе стільки сили,
Щоб усіх нас доглядати,
Одягати, годувати.

Приголубити, навчити,
Як посваримось, мирити?
Ще й співаєш нам пісень,
Як та пташка, цілий день!…

В нас чи за морем, —

Хтозна, забувсь, —

Жив собі  зайчик

Трус-боягуз.

Вовка боявся,

В ліс не ходив…

В нас чи за морем —

Жив.

Скаржився заєнько:

Був собі.…

Ніжився кіт,

Край воріт,

Грів на сонці живіт.

Враз із двору в хлівець

Залетів горобець.

— Цвір-цвірінь,— цвірінчить.

Кіт підкрався

І  вмить

Спритним рухом ловця

Упіймав горобця.

— Ну,

сказав …

У хатині біля гаю,—

Чи давно, чи ні — не знаю,—

Не велика, не мала,

Катря-дівчинка жила.

Очі сині, брови русі,

Жовта стрічечка в косі.

Та чомусь ота Катруся

Не …

І

ЩО БУЛО В ЗООСАДУ

Виходить з дому Гриць Комар

Гуляти після школи.

Ви ще таких, як цей школяр,

Не бачили ніколи.

Він зразу хлопчиків побив,

Дівчат смикнув за коси,…

Де шумить сосна крислата

Край дзвінкого джерела,

Там ведмедиця кудлата

Із малятами жила.

Двоє менших ведмежаток

Ще й ведмедик — старший брат.

І любила дуже мати

Неслухняних ведмежат.

Умивала на …

— Ти знаєш що, — сказав байбак

Дружкові-ховрашкові. —

Чого нам треба жити так —

В степах, а не в діброві?

Десь, кажуть, є ліси й гаї,

А я і …

У Ясика-Карасика

Був собі кіт:

Не Мурлика,

Не Воркіт,

Не в чоботях —

Без чобіт…

Був сивенький кіт,

Кіт Хвостун,

Кіт-хвастун.

Невеличкий сам на зріст,

Але мав він довгий хвіст.…

Стояла в лісі біла хатка

Поміж дубів та ялівців,

І там жили малі зайчатка —

Аж вісім жвавих стрибунців.

З братів найстарший був Стрибайчик,

Меткий та чималий на зріст.

А …

У Топтайла й Топталини

Три ведмедики, три сини:

Туп, Туптій і Тупотій.

Туп — ведмедик головатий,

А Туптій — то вайлуватий,

Тупотій же був — крутій.

Топтайлина — їхня мати…

Де при шляху при широкім

Шелюга та чорнолоз,

Стрілись якось ненароком

Сонце, Вітер і Мороз.

По словечку, по словечку,

Мов на подив та на сміх,

Учинили суперечку:

Котрий дужчий поміж …

Казна-де, казна-коли

Цар з царицею жили.

Як відомо, між царів

Не багато трударів,

Здавен кожен царський рід —

То ненатлий дармоїд.

Наш же світлий цар Овдій

Був чужий породі тій:…

Було це за царя Панька,

Коли земля була тонка…

Так-от на тій землі тонкій

З’явився буцімто крадій,

Такий, що й зроду не було:

Проникне потай у село,

То порятунку вже …

В школі дзвоник дзінь-дзілінь,

А кота обсіла лінь.

Вдача ж хитра у кота —

Склав учительці листа:

«В школу я прийти не міг,

Бо надворі сніг та сніг,

Замело по …

Поважна чорна птиця

Сумує в хаті в Гриця.

– Пусти на волю ворона,

– Чого йому нудиться?

На всі чотири сторони

Нехай йому летиться!

Та Гриця важко вмовить,

Та Гриць …

Медом пахне тепла хата,

Піч палає гаряче.

Вергунці заради свята

Мама весело пече.

Син до мами: —

Щось ви, нене,

Не говорите до мене,

Мовчите собі весь час,

Обізвались би …