Вірші Олександра Пархоменко

Де при шляху при широкім

Шелюга та чорнолоз,

Стрілись якось ненароком

Сонце, Вітер і Мороз.

По словечку, по словечку,

Мов на подив та на сміх,

Учинили суперечку:

Котрий дужчий поміж …

Казна-де, казна-коли

Цар з царицею жили.

Як відомо, між царів

Не багато трударів,

Здавен кожен царський рід —

То ненатлий дармоїд.

Наш же світлий цар Овдій

Був чужий породі тій:…

Було це за царя Панька,

Коли земля була тонка…

Так-от на тій землі тонкій

З’явився буцімто крадій,

Такий, що й зроду не було:

Проникне потай у село,

То порятунку вже …

В школі дзвоник дзінь-дзілінь,

А кота обсіла лінь.

Вдача ж хитра у кота —

Склав учительці листа:

«В школу я прийти не міг,

Бо надворі сніг та сніг,

Замело по …

Поважна чорна птиця

Сумує в хаті в Гриця.

– Пусти на волю ворона,

– Чого йому нудиться?

На всі чотири сторони

Нехай йому летиться!

Та Гриця важко вмовить,

Та Гриць …

Медом пахне тепла хата,

Піч палає гаряче.

Вергунці заради свята

Мама весело пече.

Син до мами: —

Щось ви, нене,

Не говорите до мене,

Мовчите собі весь час,

Обізвались би …

Доручила лиска зрання

Дітям Рудику й Димку:

– Починайте прибирання,

В домі ж — мов на смітнику!

Та на вечір в хаті лиски –

Ані ладу, ні пуття:

Не помиті …

Бородатий цап півдня

Вчив лічити цапеня:

— Ну-бо, мудра голова,

Скільки буде два і два?

Цапеня немов німе,—

Думати не хочеться.

Цапеня ні бе, ні ме,

А татусь морочиться.

Взяв …