Вірші та поезія для дітей — сторінка 50

Вірш для сміливих.
Якщо ти боягуз — не читай!

Облиште розмови!
Скоріше облиште!
Нас можуть почути.
Тихіше!..
Тихіше…
Нехай на хвилину,
лише на хвилину,
хоча б — на хвилину
ніхто …

Лататтям лопотить ставок,
сміється,
наче вперше бачить,
як поплавцями
в ньому скачуть
пухнасті хвостики качок.

Попід ліщиновим кущем,
що й не примітити відразу,
грибочки молоді вилазять,
умиті лагідним дощем.

А …

Ця квітка,
така дивовижна й духмяна,
розкрила сьогодні
пелюсточки зрану.

Летіли до неї
метелики й бджоли,
захоплено люди
стояли навколо.

А кіт мій, Васько,
розбишака товстий,
надибав її —
і …

Залетів до мене
у кватирку
з клена під моїм вікном
листок,
щось прошелестів —
і враз притихнув,
ліг на підвіконня —
і мовчок…

Змерз, напевно,
на осіннім вітрі
і погрітись …

Цей сніг — як сміх,
такий веселий,
гілки деревам лоскотав,
будив веселощами села
і сипав сміхом на міста.
А снігурам,
сумним спочатку,
такого сніг наговорив,
що й їм
схотілось на …

— Скажи:
бурульки нащо?
— Щоб ранками
дзвеніти,
щоб сонячне проміння,
мов дзеркальцем,
ловити,
щоб їх,
немов морозиво,
могли смоктати діти.
— Але ж од цього
можна
страшенно
застудитись!
— …

Узимку, в морози,
хуртечі й завії
тебе і мене
рукавички зігріють.

А теплі
від чого вони
і чому?

Скажу вам
по щирості:
теплі тому,
що наші ласкаві
бабусі та мами…

1
Будь ласка,
заходьте!
Скоріше заходьте!
Усе,
що згубили,—
шукайте й знаходьте!
Я все покажу вам,
що є на полицях.
Ви тільки, будь ласка,
уважно дивіться.
Можливо,
на котрійсь
із …

Вчора Вітя
так промовив:
— З мене — досить,
от вам слово:
я почну життя нове!..

Аркуш взяв
та олівець,
сів і пише по порядку:

«В сім встаю,
роблю зарядку.…

Вітько-третьокласник
крокує додому
героєм таким,
що й не снилось нікому.
Аж раптом
Вітькові назустріч —
першак.
Всміхнувся Вітько
і промовив:
— Так-так! —
І, випнувши груди,
підходить до нього:
— …

Все на світі
може Вітя!..
Може
меншого побити,
на уроках
спати може
та дражнити
перехожих.
Може
бахнути з рогатки,
посадити в зошит
ляпку,
у вікно
пульнути сніжку
і нову порвати…

Ну і мама!
Ну і тато!
Наче справжні
дошкільнята!

Нічогісінько
не знають —
смішно
і сказать комусь! —
бо щодня
мене питають
лиш одне:
«чому» й «чому»…

— Ти чому…

Абетку ти береш до рук.
Абетка — ключ до всіх наук,
До всіх історій чарівних,
І таємничих, і смішних.
Рушаймо! Ось вона, твоя
Стежиночка від “А” до “Я”:

А
Артист …

Де хлюпоче хвиля чиста —

Примостився міст до міста,

І, як вечір настає,

Він шепоче про своє:

Про машини многото́нні

Як гули вони гуртом,

Як до нього теплі коні

Доторкались …

Хто це йде, куди захоче,

Не рипить і не тупоче?

Хто це ходить не голодним —

Тільки теплим чи холодним?

Це ж на кого ждуть кущі,

Квіти, ягоди, хвощі

Навіть …

Все, що звечора наснилося,

Як воно в мені вмістилося?

Олімпійський стадіон,

І верблюд, і білий слон,

Корабель космічний,

Пломбір полуничний,

На ставку тонкий льодок,

Навіть школа й дитсадок?

Як воно …

Цей маленький павучок –

Не прихильник балачок:

Він ні з ким не розмовляє,

Він уголос не співає.

Мріє швидше підрости.

Вчиться прясти та плести.

Хай побачить цілий світ

Виставки його …

Живе при глобусі тарган –

Бешкетник, навіть хуліган.

Ідуть чутки, що саме він

Змішав кордони трьох країн.

Що перекрив, без балачок.

Блакитні русла двох річок,

І, наче ілюзіоніст.

Заплутав назви …

Достеменно нам відомі

Шкідники у нашім домі.

Ясна річ. Це – гризуни.

Мухи, міль і таргани.

А над ними головний –

Таємничий Домовий.

Безумовно, це вони.

Навіть влітку й восени,…

Ми сьогодні – снігопади

У снігу – дахи і сходи.

Небо – дзвінкомолоде.

Ми сьогодні – снігоходи:

Ті, хто вулицями йде.

Славно Києвом гуляти –

Навпрошки і по стежках.

Ми …

Поле. Зорі. Ніч казкова.

Долинає тихий спів.

То лунає колискова:

Не людська, а колоскова —

Найніжніша колискова —

Для маленьких колосків.

Сплять озерця і ліски,

Рибки сплять, пташки і миші.…

Корова спекла коровай,

Непоспіхом сіла в трамвай,

І, доки поїздка тривала,

Нікого вона не минала:

Ні мишку, ні качку, ні квочку —

Давала усім по шматочку,

Бо змалку, у місті …

Другий рік у нашій хаті,

Симпатичні, волохаті,

Тишком-нишком, десь під ліжком

Шалахмунеси живуть.

А що їх ніхто не бачить –

Це нічого ще не значить,

Бо вночі, коли всі сплять,…

Наснилися доні небачені коні:

У яблуках – сині, без яблук – червоні,

Копита – посріблені,

Очі – як зорі,

Розвітрені гриви

І крила прозорі.

Це сталося в поїзді, в спальнім …