Вірші та поезія для дітей — Сторінка 49

Від світанку і до …. перестанку
Розквакакує жабка співанку.
– Як мені ква-ква-ква не радіти?
Помагайте ква-ква-квати, діти!

Від такого жахливого соло
Очманіло все птаство навколо.
Геть тікають зозулі й …

Серед літа ведмежата
Поховалися в барліг.
– Треба, – кажуть, – знову спати,
Бо на землю випав сніг.

Як почули це сороки,
То сміялись цілий день:
– От, дурненькі лежебоки,…

В хаті гамір, шум і плач –
У Юрка пропав калач.

Мати нишпорить під ліжком,
Дід надворі – під горішком,

Старший братик із сестрою –
Під столом і під тахтою.…

Равлик-син прийшов до татка
– Затісна у мене хатка,

Якщо виросту ще трішки,
То не влізуть в неї ріжки.

Глянув батько на хатинку:
– Не журися, любий синку,

Бо не …

Прибігають муравлятка
До матуся і до татка:
– Ой, біда, біда, біда,
Затопила все вода.
Це якась всесвітня злива,
Пропадає наша нива.

Очі батько звів до неба:
– Хвилюватися не …

Учора простудився
На ковзанці Пилип,
І лікарі сказали,
Що у Пилипа – грип.
Лежить він в ліжку кволий,
Од кашлю вже охрип,
Либонь, тепер до школи
Не скоро пустить грип.…

Ген до лісу мчить трамвайчик,
В ньому „зайцем” їде зайчик.
– Ти чому, – питають друзі, –
Їдеш „зайцем” у лісок.
– Бо давно ніхто не вірить,
Що у зайця …

Телефон появився в сороки,
Завдає всім базіка мороки:
І сові, і вороні, і лису,
І бобру, що живе біля лісу.

Про останні тріскоче новини
І по три, й по чотири …

Лиш впаде на землю сніг,
Ми ховаємось в барліг,
І до самої весни
Поринаємо у сни.
Любі хлопчики й дівчата,
Як нас звати?
– ВЕДМЕЖАТА!…

Равлик каже до сови
Із високої трави:
– Мудра тітонько сова,
В тебе світла голова,
Якщо можеш – поможи,
Що робити, підкажи.
Власний дім я звожу зрання,
Але виникло питання:…

Навіть в вовка кров застигла,
Як почув він голос тигра.
І даремно, бо з діброви
Той виходив не на лови.
Він сказав: – У мене свято –
Народилось тигренятко!
Всіх …

Кравці лисицям хутра шиють,
вітри на бурю грізно трублять.
О доле, стережи в завію
і людські, і звірячі кубла.

У ста млинах зима пшеницю
на сніг сріблясто-синій меле.
Назустріч бурі …

Вночі, під ранок, у гнізді
У комишах при мамі
Проснулось каченя собі
І глянуло в тумані

На срібне мамине перо,
На срібне небо повне…
Перевернулось на крило
І знов заснуло …

У срібне царство цвіркунів
Од вітру голубого
Упав інжир і розімлів,
І не сказав нічого.

Його понюхала оса
Своїм жовтеньким носом,
Його надибала роса
І всілась над ним росо.

Цар …

До нас прийшов лелека
З косою на плечі,
Води напився з глека
Та й сів на спориші.
І так сидів лелека,
І думав те, що знав:
Пропало десь далеко
Все, …

Якби я була зіркою,
то вогником свічі
зійшла б я понад гіркою
й світила б уночі.

Якби я була дощиком,
то на поля й сади
лила б я роси-крапельки,
змиваючи …

Осінь — загадкова гостя,
Непомітно прийшла в гості.
Там, де вже пройшла вона, —
Золотом блищить трава,
Там, де сіла відпочить,
Уже дощик капотить.

Осінь любить малювати,
Все навкруг вдягати …

Теплий дощик-срібнопад
Вимив наш сьогодні сад.
Попід садом до калюжі
Йде гусак серйозний дуже.

Льоп-люп-ляп
В гусака з-під лап —
При такому ляпі-льопі
Лапи не болять!…