Вірші та поезія для дітей — сторінка 52

Просить матуся Миколу:
«Синку, внеси мені дров!..»
Ледар скрививсь і про школу
Мамі нагадує знов:
«В мене уроків багато:
Сила задач і письма…»
З п’ятого поверху мати
Йде до сарая …

Пам’ятаймо, милі діти,
Пам’ятаймо завжди з вами,
Що для нас у всьому світі
Найдорожчі — наші мами!

Нам — маленьким і дорослим —
Все дають вони з любов’ю:
Ніжне серце, …

Як відомо, всі ледачі
Ждуть легенької удачі
(Без труда щоб їм везло!).
Так і з Васею було.

Вчиться Вася в п’ятім класі…
Якось друг і каже Васі:
— Знаю чудо …

Вова малий наче справді поблід.
Мама питає в тривозі:
— Може, болить голова чи живіт?
Може, де впав на дорозі?

Син покрутив головою, що ні,
Мовчки стоїть і ні слова.…

I

Пожувала трішки гуску —
Смокче пальці… на закуску.
Дай сметани їй у склянці —
В Іри й вушка у сметанці.
Чай не в рот, не по ковточку —
Поза …

У бабусинім буфеті

І варення є, і мед…

Умостившись на паркеті,

Іра зиркнула в буфет.

Десь на кухні баба Женя,

Тут якраз її нема.

І припала до варення

Тиха Іра …

Пацюкуйте, пацюки,
поки пацюкується.
Бурундукуйте, бурундуки,
поки бурундукується.
А ми собі, опосуми, поопосумуємо —
Повисимо на хвостиках,
нишком
посумуємо……

Був день народження колись
У Равлика Прудкого,
Гостей таких, як там зійшлись,
Не бачили ні в кого.
Спішив до нього сват і брат,
І друг його найкращий:
Короткоп’ятий Довгоп’ят,
Лінивець …

До ЗАЙЦЯ колись привели мене справи.
І він зготував прецікавої кави:
Ні дрібки АРАБІКИ в ній чи РОБУСТИ.
Натомість БРЮССЕЛЬСЬКОЇ трохи капусти.

Була там капуста КОЛЬРАБІ й БРОКОЛІ,
І навіть …

Хоч би де протупотів я,
Бивнем трощачи гілляччя, –
Скрізь
БЕЗСЛОННЯ,
БЕЗСЛОНІВ’Я,
БЕЗСЛОНЕЧА,
БЕЗСЛОНЯЧЧЯ…

І над Нілом срібнорибним,
І в гущавинах, де пальми,
Геть ні з ким слоноподібним
Не зустрінемось, …

Коли скажете, ніби з єнотом
Куштували ви чай з бергамотом,
Всі, звичайно ж, повірять вам.

І як скажете, наче зі слоником
Чай пили ви з китайським лимонником,
Всі так само …

Пелікан у воді —
глип-гли́пи.
Чи не бачили ви
риб-ри́би?

Гачкуватим дзьоби́щем —
хрип-хри́пи.

Широчезним крили́щем —
рип-ри́пи.

У воді пелікан —
хлюп-хлюпа.

Уся риба на дно —
Гуп-гупа.…

Черепаха-мама,
черепаха-тато
бідкаються
: де ж це
черепашенята?
І гукають:
Че-че!
І гукають:
Ше-Ше!
І гукають:
Та-Та!

Черепашенята!
Черепаха-мама,
черепаха-тато
втішилися: ось де
черепашенята!
Ось
і Че-че!
Ось
і Ше-ше!…

Якось Білому ведмедю
Закортіло з’їсти меду.
Та кругом — сніги й зима
Звісна річ, що бджіл нема.

Бджіл нема, немає й меду.
Прикро Білому ведмедю —
Меду хочеться до сліз!…

Блакить мою душу обвіяла,
Душа  моя  сонця  намріяла,
Душа  причастилася кротості  трав —
Добридень я  світу сказав!

Струмок серед гаю  як стрічечка.
На  квітці  метелик  мов  свічечка.
Хвилюють,  маюють,  квітують …

Не  бував ти у наших краях!
Там  же  небо  — блакитні  простори…
Там  степи,  там  могили,  як  гори.
А  веснянії  ночі  в  гаях!..
Ах,  хіба  ж  ти,  хіба  ти  це  …

Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся-дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Гей, дзвін гуде —
Iздалеку.
Думки пряде —
Над нивами.
Над нивами-приливами,
Купаючи мене,
мов …

Вибіг місяць з-за діброви,
погубив на вітрі брови,
заховав за спину руки,
ходить лисий, без перуки.

Смуток зорям невимовний:
ой, який тепер він повний!
А як був молодиком,
був худесеньким …

Сидить пряля та й пряде —
сніг іде — іде — іде —
нитка рветься де-не-де —
а вона пряде й пряде.
Вже напряла хуртовин
на шапки для верховин —…

Бiля яру, бiля стежки
Одягла верба сережки.
Головою хилитала,
Потихесеньку питала:
— Де ота бiленька хатка,
Що гарнесенькi дiвчатка?
Хай би вибiгли до стежки.
Подарую ïм сережки.…

Було це вранцi. Я ще трохи спав.
На землю скочив босими ногами,
Як привiтався перший пароплав
Далеко десь з Днiпром i з берегами.

— Ту-ту! Ту-ту! — вiн подих перевiв…

Дощ полив, і день такий полив’яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив’яний
блискавки визбирує в траві.

Струшується сад, як парасолька.
Мокрі ниви і порожній шлях…
Ген …

Ворони каркали у кронах.
Світило сонце з висоти.
Бруньки мовчали при воронах,
що завтра хочуть розцвісти!…

Переярками та узлісками,
по розлитій з весни воді,
гуси плавають між берізками,
білі-білі, як лебеді.

Ані шелесту, ані бризочки,
ні далекого шуму коліс.
Лиш гусей лебедина низочка
огинає струни беріз.…