Вірші та поезія для дітей — Сторінка 29

Вийшли вранці ми.
Дивне місто проти сонця!
Всі взолочено віконця…
Ні, такої ще зими
не стрічали ми.

Проти сонця дим,
проти зимнього патлатий,
що з труби зверта від хати,
й …

Порипують роменським шляхом гарби,
Сулою тихо хлюпають човни.
І плине люд з своїм нехитрим скарбом
на ярмарок у наші Курмани.

Вози на вигоні. Стирчать голоблі.
Корови й коні поблизу осель.…

А мова не корилася царю —
ані царю, ані його сатрапам,
з орлом двоглавим стаючи на прю,
що брав її у пазуристі лапи.

Несла устами відданих синів
мужицьку правду, ту, …

На світі білому єдине,
як і дніпрова течія,
домашнє вогнище родинне,
оселя наша і сім’я.

Ми відтоді початки лічим,
як муж з камінням і паліччям
за звіром кидався вдогонь,
а …

Синів і дочок багатьох народів
я зустрічав, які перетинали
гірські й морські кордони
і на подив багато бачили, багато знали.

Я їх питав із щирою душею:
— Яку ви любите …

Солов’ї на калині,
на ялині зозуля.
Через гори й долини
лине пісня з Посуляя.

Мова в ній калинова,
древа сонячна гілка,
серця тиха розмова,
калинова сопілка.

І мости калинові
до …

Дуже хвастав Дід Мороз:
«Я страшніший бур і гроз.
Вже кого полоскочу —
Не до сміху,
До плачу.
Я нікого не боюсь,
Всім дошкулити берусь».
Тут з’явилася Весна,
Уклонилася вона…

Ходить сон коло хати,
Сивий сон волохатий.
В нього білі подушки,
Ковдрочка із вати,
Медові дає ріжки
Всім, хто буде спати.…

Герані у хаті —
Їм тепло зимою.
Сніжинки крилаті
Летять за стіною.

Летять під шибками:
«Он квіти в теплі!»
Й замерзли квітками
Сніжинки на склі.…

У білочки, у лисочки
На берізках колисочки,
А сірої козулі
У калині люлі.
Вітер із долини
Гойдає калину
І малій козулі
Він шепоче:
«Люлі!»…

— Журавлики-журавлі,
Де літали ви, малі,
Де бували?
— Ми у теплі краї,
У казкові гаї
Мандрували.

— Розкажіть, журавлі,
Як на дальній землі
Зимували?
— Ми в казкових гаях…

В небі — в морі
Сяють зорі,
Місяць в човнику пливе
І питає:
«Де живе Той хлопчина,
Молодчина,
В кого ліжечко нове?
Я візьму його у човен,
Човен той сузір’я …

Голуби злетілися біленькі, —
Мабуть, хтось їм хліба накришив.
То вночі пройшов сніжок легенький
І усе довкіл запорошив.

Не спурхне сніжок цей голубами.
Як весняне сонце припече,
Він струмком зів’ється …

Казала пороша:
«Я дуже хороша,
Усіх одягаю
За так, не за гроші.

А промені встали
І кажуть: «Порошо,
Ти б швидше розтала,
Як справді хороша».

Образилась біла пороша
Й розтала.…

Сніжний віночок сплітав зима,
Такий, що не можна й помріяти.
Йду я тихенько, немов крадькома,—
Жалко віночок розвіяти.

Хай хоч погляну в люстерко: який!..
Тільки ввійшла я до хати,
Став …

Вееумійко майстер Павлик
Змайстрував швидкий кораблик,
Збіг до річки по городу
Та й пустив його на воду.
У кораблику спочатку
Любо плавало качатко,
Потім жабка в нього сіла,
Синя бабка …

Сніжна зіронька горить
В мене на віконці.
Як погасне, інша вмить
Спалахне на сонці.

Скільки їх, живих, ясних
Вранці мерехтіло!
Це малята зір нічних
В гості прилетіли.…

У мене є дуже хороший тягач,
Та в нім поламалась пружина.
А Вітя сміється:
«Ти трохи поплач —
Тоді заведеться машина».
Я плакать не буду.
Пружину скріплю
І дам ще …