Вірші та поезія для дітей — сторінка 25

В інеї червоний глід,
На ставку синіє лід.
На дорозі ожеледиця:
Не погода — привередиця.

Обережно йде бабуся,
Чап-чалап — ступає дід.
Навіть котик-біловусик
Лапкою торкає лід.…

Сірий заєць,
Білий кріль
Завели
Автомобіль.
Зайченят
Насіло густо,
Ідуть в поле
По капусту.…

До млина біля ріки
Йдуть юрбою борсуки.
Треба ж крупки та муки
На куліш та пиріжки.

На плечах несуть мішки
Вайлуваті борсуки.
Мішечки важкенькі,
Борсуки раденькі!…

Сонце по діброві
Ходить, як лисичка.
Котики вербові
Жмурять жовті вічка.

Вже не хочуть спати,
Хоч і трішки сонні.
Гріють лапенята
На яснім осонні.…

По леваді, по стежині
Мчу на конику-лозині:
То як зайчик-промінець,
То мов коник-стрибунець,
То як справжній лошачок
Скік-скок, скік-скок!…

Тоненька ниточка, чудові кольори,
Матуся вишиваночку вже вишила мені.
Вона мій символ віри, любові та надії,
Той теплий, світлий промінь,
що душу мені гріє.
В ній закодовані важливі візерунки,
І …

Копитцями цоки-цок,
Біга вистрибцем цапок.
То листочок ущипне,
Мене ріжками буцне.
То підійде до кота:
— Хто такий? — його пита.
То гасає по дворі
На утіху дітворі.
— Цапе, …

Дядечку ячменю,
Дайте зерна жменю,
Засіємо нивку,
Зеленогривку.
Щоб у теплі, гожі дні
Уродили ячмені.
Щоб виросли вуса,
Як в мого дідуся!…

Вже ведмідь заліз в барліг
І у довгий сон заліг.
Ти скажи, ведмедику,
Розкажи, ведмедику,
Не обридли тобі сни
Від зими аж до весни?…

На одну сороку
Маєм одну мороку.
А на сорок сорок
Треба сорок сорочок.
Та ще добрих чоботят
Аж вісімдесят.…

Для свого любого синочка.
На ній злотаві колоски,
Червоні кетяги калини,
Тоненькі гілочки верби
І синє небо України.

Її, дитино, одягни
У ній частина мого серця.
Хай негаразди і біда…

Риба кит живе у морі.
Кіт у хаті та в коморі.
Кит у морі спить вночі.
Кіт ночує на печі.…

Візерунки яскраві,
Символ серця й душі,
Маки гарні, червоні
Вишиті на полотні.

Ще й зелені листочки
Сплелись з колосками,
А волошки навколо,
наче яснії хмари.

Вишиванку чудову
одягну з-поза ранку.…

(За народними мотивами)
Песик біля печі
Пиріжки пече.
Котик у куточку
Сухарці товче.

Киця на віконці
Плаття пошива.
Півник у чоботях
Пісеньку співа.…

Міцніше заліза,
Сильніш над усе,
Моя любов до рідних
В душі моїй живе.

Вони для мене сила,
Опара і життя,
Без них усе не миле,
Немає майбуття.

Плече своє підставлять,…

Ой дуб-дуба, ой дуб-дуба,
Жолудець під дубом тупа.
В нього шапочка новенька,
Кожушиночка жовтенька.
Ніжкою туп, туп:
— З мене буде дуб, дуб!…

— Ластівочко сизокрила,
Звідкіля ти прилетіла?
— Прилетіла я порану
Із-за моря-океану.
— Що ти діткам принесла?
— Сонця, ласки і тепла!…

Братики-хлопці
Збирали красноголовці.
Дівчатка-сестрички
Збирали лисички.

Подружки-тонконіжки
Збирали сироїжки.
Хлоп’ята-малюки
Збирали маслюки.

Дівчатка дрібненькі
Збирали опеньки.
Діди та баби
Брали білі гриби.…

Слухай, як.
Лічити слід:
Я — кульбаба,
Ти — кульдід.
Я — весна,
А ти — зима.
Був мороз,
Тепер нема!…

Моя родина — моя сила,
З ними я завжди весела, щаслива.
Люблю усім серцем рідних своїх,
Їх добрі слова і радісний сміх.

Моя сімʼя — коштовний оберіг,
Що захистить тебе …

Соловейку-соловію,
Прилети!
Я співати не умію
Так, як ти.

Соловейку, соловію,
Нумо, вдвох!
Слухай-но, як я умію:
— Тьох! Тьох! Тьох!…

Розляглись, мов кабани,
На баштані кавуни.
Розляглись, як свині,
Гарбузи та дині.

Он лежать, як поросята,
Кавунці та кавунята.
Боки в них рябенькі,
Хвостики тоненькі!…

Береза розвивається
У тихому гайку.
Зозуля озивається:
— Ку-ку, ку-ку, ку-ку!

А сонце усміхається
В зеленому вінку.
Он зайчик умивається
На теплому пеньку.…

Дзінь-дзелень! — біжить трамвайчик,
У вагоні лис і зайчик,
Бегемотик, слоник, котик,
Песик, вовчик, коник, кротик.
— Не дивуйтесь! — каже зайчик.—
В зоопарк іде трамвайчик!…