Чернілевський Станіслав

Забула внучка в баби черевички…
Дитячим сміхом бризнувши в зело,
За повелінням вікової звички
Перекотилось літо за село.

Махнуло рученя на бензовозі –
І курява вляглась після коліс.
А бабка …

Теплота родинного інтиму.

Ще на шибах досвіток не скрес.

Встала мати.

Мотузочком диму

Хату прив’язала до небес.

Весело і з ляком серед печі

Полум’я гуляє по гіллю.

Ковдрою закутуючи плечі,…