Казки на ніч — Сторінка 152

Бідняк, у якого не було свого жеребця, попросив у багача коня для роботи. Багач дав йому стареньку конячку, а хомута не дав.
Узяв бідняк коня й прив’язав до його хвоста …

Одного разу лисиця, черепаха та кліщ випадково натрапили на просо.
Думали-гадали, що робити з цим просом і вирішили посіяти, а врожай поділити між собою.
Прийшли вони до річки, вибрали найкраще …

У сиву давнину жив зажерливий бай. Було у нього три дорослих неодружених сини. От бай і каже своїм близьким друзям:
— Одруження синів украй розорить мене. За кожну наречену мені …

Дуже давно був собі один хан. Мав він служника на ім’я Бекжан.
Украв якось той гроші з ханського палацу.
«Як же мені знайти злодія? — думав та гадав хан.— Хоча…»…

Був час, коли Жиренше пас ханських коней. Ось одного разу розбіглися у нього коні по всьому степу. Поїхав юнак їх шукати. Доїхав до перехрестя й нерішуче зупинився. Побачив дівчину, що …

Може, було це, а може, ні,— жилися, кажуть, колись, і побраталися козеня, ягня й теля. Одного разу подивилося козеня на далеку гору та й питає:
— Брати, а хто з …

Набридло ослові вантаж носити. Ото й каже якось він верблюдові — своєму товаришеві:
— Гей, верблюде, набридло мені вантажі носити: живого місця на спині нема! Втечімо від хазяїна, заживемо на …

«Ой, скільки в мені сонячного сяйва і добра», – говорила жовтенька кульбабка своїй подрузі, теж кульбабі. «І я відчуваю, що наповнена тим світлом і теплом», – відповіла та. «А як …

«І не візьмемо ми тебе до гурту бавитися. Не візьмемо, – пояснював котик їжачку, – бо ти колючий. Кинемо тобі м’ячик, а ти його голочками проткнеш… Що тоді робитимемо?» «Як …

У небі над містом на синій хмарині живе Вечірній ельф. Це особливий ельф – сяйливий. Удень він солодко спить, щовечора прокидається і запалює ліхтарі. Тоді над вечірнім містом спалахують вогники …

Цей ельф був особливий, бо вмів розрізняти найтонші відтінки запахів. Він добре знав, що усмішка закоханих має запах троянди, поцілунок матусі пахне молоком, а прогулянка лісом – грибами й суницями. …

Якось на галявині, де вже багато років росла струнка Тополя, відбулася цікава розмова. Постійно чуючи захоплення маленьких дерев та кущиків її величною красою, Тополя загордилася. Навіть не звертала увагу на …

«Ой, які гарні зіроньки. А цікаво, якщо їх полоскотати за сяючі животики, то вони засміються? І місяць геть як усмішка неба, а може, так небо сміється?» – думав ведмедик Мишко, …

«А сон заховався!» – подумала Василинка і піднялася з ліжечка, щоб визирнути через вікно й порахувати зорі на небі. Коли дівчинка полічила їх тими числами, які були їй відомі, то …

Коли тато-гора супився, то смереки хилилися, бо були вони татовими бровами. У сина-гори теж росли брови-смереки, та були вони ще зовсім молодими, тендітними деревцятами. Коли синок сміявся, то татові очі-озера …

«Оце так диво! – захоплено мовив заєць. Від здивування він аж піднявся на задні лапи й зачаровано поглядав на небо, де усіма барвами вигравала веселка. «Червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, …

«Ой, яка ж я нецікава!» – бідкалася земля в саду, вбрана в білу сукню зі снігу. «Однотонна, біла-білесенька. Щоправда, інколи моє вбрання у сяйві ранкового світла набуває рожевого відтінку, а …

Якось ведмедю Михайлу наснилася величезна галявина, на якій густо росли кущі малини. Він простягнув лапу і ось-ось мав відчути смак солодкої улюбленої ягоди. «Михайлику, вставай! Прокидайся!», – крізь сон почув …