Шурхіт

Їжачок вибіг на лісову стежку, і раптом почув у себе за спиною дивне шурхотіння.

Їжачок зупинився, озирнувся і прислухався.

Довкола тихо і спокійно, поряд не було нікого.

— Дивна річ, — сам собі сказав Їжачок.

І зробив один обережний крок. Відразу ж за спиною у їжака щось весело зашурхотіло.

– Ух ти! — зрадів Їжачок. — Так це ж я сам і шурхочу опалим листям! Це мій шурхіт!

Червоне і жовте осіннє листя нечутно кружляло в повітрі.

— Гей, шурхіт! — закричав Їжачок. — Я біжу, наздоганяй!

І щодуху припустив стежкою.