Лисиця та їжак

Поверталася стара лиси ця з невдалого полювання У животі бурчить від голоду. Іде, солодкими оченята ми позирає. Назустріч їжак

— Здоров був, їжаче!

— Здоровенькі й ви будьте.— відповів їжак і згорнувся клубочком.

— Як здоров’ячко?

— Спасибі.

— А давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось.— Згорнувся їжак ще тугіше, засопів.

— Не можу,— відповідає,— я ще не вмивався.

— А знаєш,— каже лисиця,— я тепер уже не їм м’яса, самі овочі. Сьогодні цілий ранок з кроликами на капусті паслася. Та й наїлася ж!..

— Та що ви кажете?! А я оце саме хотів вам сказати, що біля старої вільхи виводок тетеревенят пасеться.

— Де це? — так і підстрибнула лисиця.

— За струмочком направо. Та куди ж ви?

— Побіжу, ніколи… — І лисиці як не було. Розгорнувся їжак:

— Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш…

Та й потупав далі.