Виділіть текст, щоб додати нотатку.
Взимку, в тріскучі морози, пес скулиться, згорнеться в клубок, вкриється хвостом, тремтить і думає: «Тільки б літа діждати! Вже якусь собі конурку, хоч малесеньку, збудую! »
А прийде спекотне літо – пес розімліє на сонечку, ноги витягне, хвіст розпустить, потягнеться, себе обдивиться і каже:
– Он яку велику будку довелося б мені будувати. Тут турбот не оберешся! Та ну його, проживу і так!
Додайте твір до своєї добірки або створіть новий список. Публічними списками можна ділитися за посиланням.
Колись давно, коли у світі відбувалися усілякі дива, і водилися чарівники і чаклуни, жив собі бідний селянин на ім’я Всемил. Крім убогої хати не було в нього нічого: ані клаптика …
Жив-був в одному селі бідний селянин. Як він не бився, як старанно не працював, не міг зі своєю родиною прогодуватися. От і прозвали його сусіди Бідолахою.
Дістався йому від батька …
Якось, у давнину, жила бідна жінка, у якої був єдиний син на ім’я Владислав. Якось пішла вона в ліс назбирати на обід малини. Дорогою додому зустріла вона бідно вдягнуту стареньку, …
Давним-давно, спокійно доживав у своєму замку останні роки багатий князь. Був у нього єдиний син – лицар, статний і сильний, що прославився своєю хоробрістю і сміливістю. Але старій княгині дуже …
Пішов Ян Вільчек косити сіно на луг, що цього року йому призначили. Трохи згодом прийшли туди ще Ігнацій Киселяк та Фелікс Гурка. Поділили луг, скільки кому належало, і почали косити …
Жив у селі на березі Балтійського моря бідний рибалка. З того часу, як померли в нього батько і мати, почав він цуратися людей. Сильно сумував. Закриється у своїй хаті і …
Обговорення (0)