Подорож (казка про машинки)

Наша Земля, де ми живемо, кругла. На ній крім доріг є гори, річки, мости, моря та багато іншого.

Машини вміють їздити тільки дорогами, хорошими дорогами. Тільки всюдихід і танк вміють їздити поганими дорогами, але й вони не зможуть проїхати скрізь. А що ж робити вантажівці, білій Волзі та синьому Форду, якщо вони так хочуть помандрувати, побувати скрізь, подивитися багато нових місць?

Зібралися машини разом і почали думати, як помандрувати їм там, де немає доріг. Вирішили вони поїхати на вокзал та дізнатися, як подорожують люди. На вокзалі галасливо, багато людей із валізами, і ще багато різних потягів – пасажирських, вантажних, поштових.

Під’їхали машини до довгого потяга, що мав найбільше вагонів, і запитали:

— Друже, скажи, будь ласка, як ти перебираєшся через річки та гори? Як мандрують люди? Нам так хочеться подивитись інші краї!

— Це дуже просто, — відповів потяг. – Ось бачите, лежать шпали, а на рейки, якими я їду, вони довгі-довгі, і ведуть в інші країни. Якщо на дорозі зустрічається ріка, то я їду залізничним мостом, це такий міст, де їздять одні потяги. Якщо на шляху зустрічаються гори, то я їду через тунель, який проритий крізь гору. У тунелі темно, але мені не страшно. Хочете, поїдемо разом? Ви станете на спеціальні платформи для автомобілів, і я відвезу вас у подорож.

– Чудова думка! Здорово! – Зраділи машини.

Вони заїхали на спеціальні платформи, і потяг їх повіз, щоб вони подивилися світ.