Оповідання українських письменників — Сторінка 14

Коли повертається з вирію зозулька, вже і ліс, і гай стоять зелені. «Ку-ку, ку-ку!»

— Чуєте, зозуля кує? — радіють люди.

Щодня більшають на деревах листочки, простягають зелені рученята молоді …

Якось повернувся я з лугу після вранішнього полювання. Спека стояла неймовірна… Присів у дворі на ґаночку в тіні перепочити.

А проти мене Гопак, розморений спекою, лежить, язика висунув, поклав голову …

Леся приїхала до бабусі в гості. Тут і собачка біленький підбіг. Вертить хвостом, розглядає дівчинку. Наче й не страшний звір, але ж… Зуби біліють гостро, язик висить. Та ще й …

Увечері Катруся гуляла в саду. Над стежкою розцвіла червона квіточка.

— Добривечір! Як поживаєш? — вигукнула дівчинка і сплеснула в долоні.— Яка ж ти гарна! Неначе вмита. Дай я трохи …

Коли Катрусині батько і мати приїхали працювати в село, їм дали невеликий дім біля Дніпра. Будиночок гарний, цегляний, але ж біля нього нічого не було — гола земля.

— Це …

Росла в саду дуже красива яблунька. Весною вона вкривалась рожевим цвітом, а влітку на її гілках наливалися червонобокі яблука. Але цієї весни яблунька ні листя, ні квітів не
випустила. Стояла …

У Василька, Катрусиного сусіда, є в саду груші. Але свої йому видаються не такі смачні, як у бабусі Маври. Однак бабуся пильно стереже свій садок. Тільки побачить біля нього хлопців, …

Місто вирувало суєтним, метушливим життям. Центральною вулицею сюди й туди рухалися по викладеному кам’яними плитами тротуару нескінченні потоки людей. А збоку, ближче до мурів, сиділи жебраки. Каліки, дідусі й бабусі …

1.
У житті часто трапляються незначні події, на які ніхто й уваги не звертає. Але іноді такий собі незначний випадок започатковує велику справу. Одну з таких історій ми й хочемо …

Бувають люди, обличчя яких випромінює радість і щастя навіть тоді, коли для веселощів ніби й немає підстав. Тут ідеться не про ті бездумні веселощі, по яких пізнають недалеких простаків. Ми …

У бабусі на селі, обіч дороги, що вела до річки, на просторій, порослій бур’яном місцині завжди паслася велика брудно-біла коза. Цілими днями вона завзято скубла траву, і якби той лужок …

Скінчилися раз уроки, а вчителька наша і каже:

– Сашко Лісовий захворів, хто піде його провідати?

– Я! Я! Я! – посхоплювались усі.

– Якщо ви і в нього так …

— А мороз аж сміється, такий міцний, — розказував батько, вернувшись додому. — Ішов я через леваду, а заєць вискочив просто з-під ніг, і якби хоч злякався, якби дременув, а …

Федько Луговий учився не дуже… Йому нелегко було дійти до сьомого класу.

Він із класу в клас переходив, ніби на Ельбрус видирався: “візьме” наступний клас, аж упріє, бідолаха, аж голова …

І. ШАРИК ПІДШИПНИКІВ

Маленька Надійка аж заплющилася й притиснулася до мами, коли вона побачила на арені в цирку, як веселий і дуже-дуже смішний артист-клоун Едуард Йосипович посадив собі на голову …

Не дуже любив книгу Василько. І не дуже чемно з нею поводився.

…От одного вечора ліг він спати та й узяв книжку перед сном почитати. А Василько знав, що, як …

Не зовсім чітко вже пам’ятається, куди саме малося подорожувати, чи в Америку до індійців, чи в Африку за слоновими іклами, леопардовими та лев’ячими шкурами, а подорожувати вирішено було обов’язково…

Очевидно, …

Петрик жив із своїми батьками на околиці великого міста.

Петриків батько працював ковалем на машинобудівному заводі, а жили вони всі — Петрик, тато, мама і сестричка Леся — в чотириповерховому …