Оповідання українських письменників — Сторінка 10

Сам удома

Ця історія сталася з маленьким хлопчиком на ім’я Захар. А було це так.

Якось Захар грався у своїй кімнаті та так захопився іграшками, що забув про все на …

І вдень і вночі гримкотять поїзди повз маленький степовий роз’їзд. Пасажири, мабуть, не встигають його й помітити, бо схожих на нього вздовж залізниці дуже багато. Всюди смугасті, як зебри, шлагбауми, …

Солодкий, запашний, фруктовий, золотавий, теплий… Скільки прикметників кожен із нас може дібрати до слова — серпень.

Останній місяць літа, який дає нам змогу ще хоч трішки посмакувати гарячі промені сонця, …

Життєдайна сила є у твоєму промінні.

Ти, мов клубочок золотавих ниточок. Смикнеш злегка й одразу весь світ наповниться тобою, твоїм теплом, твоїм світлом.

Отак щодня для кожного з нас — …

І

Коли я вперше почув про Гоголя?

Ой, давно, давно, давно!

Ще й до школи я не ходив, як уперше дізнався, що в містечку Сорочинцях народився письменник Микола Васильович Гоголь, …

1

Ой, тої зими йшов такий лапатий-лапатий та густий сніг і так того снігу було багато, що довелося прокладати лопатами стежки і до комори, і до свининця, і до клуні.…

1

Петрик жив з татком та з мамою в панській економії. Петриків татко був у економії за корівника, а мама за доярку.

Була в Петрика старшенька сестричка Палазя. Хоча їй …

Дуже рано починалася за старих часів професійна на селі освіта.

Тоді вона починалася, коли Ванька або Одарочку було вже «одлучено» і коли Ванькові або Одарочці сорочка підіймалася вище того місця, …

НАТА І ТАТА

В нашому дворі живуть дві сестрички — Наталя і Тетянка. Кумедні такі дівчатка! Зараз їм уже по три роки і вони добре розмовляють. Але себе називають по-своєму …

Це було давно. Це було тоді, як нашу землю шарпали турки й татари, а гетьмани українські ходили з козацтвом одбиватись од ворогів.

Тоді на Волині було невеличке село. Воно заховалося …

Тільки вчитель увійшов у клас, зараз побачив, що там робиться щось непевне. Школярки та школярі юрбою оточили когось і про щось палко й голосно гомоніли. Гомін був неласкавий, сердитий. Зрозуміти …

Павлусь Тонкий і Петрусь Тонкий бігцем поспішали до школи: вони трохи спізнилися; добре знали, що учитель страх як не любить, коли хто спізниться; він сердиться, дорікає лінощами, а вони не …

Був собі хлопчик, що мешкав у гарнім домі, котрий стояв посеред широких полів та сіножатей. Як прийшла весна й земля вкрилася чудовим килимком з квітів, тоді було так гарно, особливо …

Бував я — не жартом кажучи — далеко світами, не одно чудо видав, не одно диво чував, але такого міста, як Безглуздів, та таких славних міщан, такого начальника не надибав …

Тихо й нудно і спека пекельна…
Нікуди вже далі — ось-ось має щось трапитись.
І десь далеко, за темною смугою лісу, обізвався грім.
Легко й радісно зітхнув густий хуторський парк …

Тими сірими великими очима, що суворо оглядали всякого з-під великого чола, тією поважною ходою Василько завжди викликав усмішку в дорослих. Коли б хто почув, як було гукне він улітку, одвертаючи …

Семен стоїть у сінях, заглядає в одчинені хатні двері.
Він недавно прибіг знадвору, і в очах йому темно. Хата йому здається за темний льох, вікна — за дірки, в які …

Сардини і розбійник кальмар

Безмежний Індійський океан зараз зовсім спокійний. Майже постійний тут східний вітер-пасат зараз не дме. Вода тиха. Зрідка виблискують хвильки, народжені супротивними течіями. Хвильки пустують і радіють, …