Оповідання для дітей — сторінка 28

Гарний день видався в Юрася з Дмитриком. їхній дідусь їхав у крамницю і хлопців узяв з собою.

Він купив їм новесенькі олівці, альбоми, ще й кульок цукерок.

Вернувшись додому, Юрась …

Такий уже розумний отой чорний собачка Булька: як кажуть, тільки й того, що по-людськи говорити не вміє.

У що б не грали діти – і Булька тут.

Якось повернувся Костик …

Довго Митя набридав татові:

— Купи велосипед!

І от, коли хлопчикові виповни­лося чотири роки, тато на­решті вдовольнив його про­хання. Скільки радості було у Миті!

Та згодом виявилось, що й від …

У неділю вранці малий Тіно визирнув у вікно.

Але що це? Де поділися яблуня й сарай? І взагалі, куди зник сад? «Мамо, хто вкрав наш сад?!?» — кричить Тіно. Ма­ма …

В одному з наймальовничіших куточків, що зветься Русанівкою, жила дівчинка Уля.

Щоранку по сніданні Уля із своєю бабусею виходили на прогулянку подихати свіжим повітрям, чи, як жартувала бабуся, «нагуляти дівочі …

Електромобіль Сашко обожнював читати.

Велосипединку Юлю теж хлібом не годуй — дай сторінки погортати кермом.

Часто друзі паркувалися поруч,щоб обговорити якусь нову книжку.

От і сьогодні Юля переповідала:

— А …

Марійка любила дивитись, як мама вишиває квіти. Червона нитка до зеленої, до жовтої… Так гарно виходить. Чорнобривці, айстри, волошки, барвінок…

— Мамо, дай мені голку, полотна і ниток. Я теж …

— Як кликати жайворонка? — питає маму Тарасик.

Мама трішки подумала і каже:

— Не знаю. Голубів кличуть: гулі-гулі, качок: вуть-вуть, курочок: ціп-ціп, а жайворонка…

— А коли гукнути «жай-жай»? …

Дмитрик з Наталею цілу годину не гралися — працювали, прополювали грядку цибулі.

— Це бур’янець, а це цибулька,— казала Наталя.— Бур’янець виривати, а цибулька хай росте.

— Молодці! — похвалила …

Дощик був на святі, де на бубоні грав дід Грім. Так той Дощик розвеселився, розпустувався, так розтанцювався, що не міг зупинитися ні в полі, ні в лісі, ні в саду.…

Перед Новим роком дідусь Демид навчав Дмитрика щедрувати:

Щедрий вечір, хато-світлице,
Сійся-родися, житечку й пшенице…

Дмитрик співав разом з дідусем та уявляв, як він прийде із дзвіночком до дядька Івана, …

Коли Дмитрик їв яблуко, в нього випав зубчик. Не болів, тільки хитався, і випав, як маленький камінчик. Дмитрик затис його в жменьці, підійшов до дзеркала, роззявив рота і, побачивши щербину, …

Наталя розказує мамі про Марійку, з якою вона грається в дитячому садку:

— Така та Марійка смішна, що її можна по телевізору показувати.

— Ні, вона гарненька,— каже мама.

— …

У хаті тихо. Мама порається на кухні. Тато щось пише за столом у своїй кімнаті, а Наталя у спальні колише в іграшковій колисочці ляльку та приспівує:

Люлі-люлі, люба лялю,
Вчися …

— В мене хатка — не хлівчик, Я печу дітям хлібчик,— співає Ганнуся, виліплюючи із глею паляничку, кладе її на дерев’яну лопатку і садить у піч, яку викопала з Оленкою …

— Йдучи до дядька Степана, я побачила, що й сонечко йде зі мною понад ясенами, понад черешнями,— розказує своїй мамі Наталя.— Прийшла я на дядькове подвір’я, зупинилася — і воно …

— Розкажи мені, Дмитрику, який же твій дитячий садочок? — просить Дмитрика дідусь Демид.

— А хіба ви не бачили?

— Бачив, та не роздивився як слід,— жартує дідусь.

— …

Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, жовтогарячі чорнобривці, сині волошки. Навіть маленьку качечку-утінку вишила.

—    Що це буде, нене? — питає Дмитрик.

—    Українська святкова сорочечка для тебе.

—    …

— Розкажи-но, онучку, нені, що ми сьогодні бачили в гаю,— попросив Дмитрика дідусь Демид.

— Якій нені? — питає Дмитрик.— Де вона?

— Он збирається вечерю нам варити.

— Так …

На узліссі, біля рову, де дідусь мій пас корову, кучеряве, як вільце, зеленіло деревце. І зайчатко, і лисичка називали його — дичка, і колись давно-давно липам скаржилось воно:

—    Чом …

Якось вихователька спитала малюків, ким вони мріють вирости.

Гриць сказав, що буде власником зоопарку. І сам чиститиме зуби крокодилу, про всяк випадок, аби не довелося потім лікувати. Бо ж на …

Розділ 1, у якому бобрів стає більше

В одній країні на березі однієї не надто глибокої річки, чи то навіть заплави, а точніше — під великою старою вербою жило …

Розпачливий крик із кущів

Усе почалося зі зламаного годинника. Через те, що той не забамкав, пан Єнот прокинувся на годину пізніше й мусив поспішати до школи, не поснідавши.

Він забіг …

РОЗДІЛ 1

Відтоді, як Ларс і його сестричка Ґерда знайшли одне одного, вони жили в чудовій Райській бухті на півночі й там ходили до школи китів. Щовечора в  їхній домівці …