Непереможний півень
Виділіть текст, щоб додати нотатку.
Жив собі півень. Якось грібся він у смітті і знайшов золотий. Злетів на дах і почав хвалитися:
– Ку-ку-рі-ку, я монету знайшов!
Цар почув крикуна і наказав своїм візирам гроші відібрати, а ті й раді старатися.
Півень горланить:
– Ку-ку-рі-ку, цар мене обікрав і забагатів!
Цар віддав золотий візирам із словами:
– Віднесіть йому назад, а то зганьбить нас на всю державу.
Повернули візирі півневі монету, а той знову на дах:
– Ку-ку-рі-ку, цар мене злякався!
Розгнівався цар і наказав своїм візирам зловити птаха, скрутити шию і в супі на обід подати – з’їсти надумав. Схопили візирі півня. Несуть, а він не замовкає:
– Ку-ку-рі-ку, цар мене в гості запросив!
Кинули крикуна в казан варитися, а він знай собі кричить:
– Ку-ку-рі-ку, ну й лазню цар мені натопив!
Уже й зварили півня, подали цареві, а обід радіє:
– З царем трапезуємо, ку-ку-рі-ку!
Хотів його цар цілком проковтнути, а той на все цареве горло кричить:
– Гуляю провулочком, ку-ку-рі-ку!
Цар зрозумів, що так просто півня не здихається, ніяк він не замовкне, і наказав візирам вихопити мечі:
– Закричить – одразу рубайте!
Візирі приготувалися.
Півень з царевого живота кукурікає:
– Зі світу білого в темряву вкинутий, ку-ку-рі-ку!
– Рубайте! – скомандував цар.
Блиснули мечі візирів – охнули по царевому череву.
Вибрався півень на волю, злетів на дах:
– Ку-ку-рі-ку!..
Обговорення (0)