Не всі разом, панове

В одного шинкаря був свійський папуга. Його клітка висіла в шинку. Як бувало в шинок надійде багато людей, і всі тиснуться до шинкаря, і кожен просить дати йому швидше, чого там кому треба, то шинкар каже їм:

— Не всі разом, панове! По черзі, прошу вас!

Папуга так часто чув ці слова, що вивчився їх казати і поперед шинкаря кричав людям:

— Не всі разом, панове! По черзі, прошу вас! Звичайно, всі починали сміятися і казали, що папуга дуже розумний.

Одного разу вранці папуга побачив, що дверцята в його клітці відчинені Він вилетів з клітки, а тоді у вікно та й полетів собі в сад.

Як побачили його пташки, то страшенно здивувалися. І горобчики, і шпачки, і синички, і всяке інше птаство назліталося, тиснуться до папуги, роздивляються, щебечуть, як несамовиті. Де ж пак, таке диво побачили!

А шинкар кинувся, що немає папуги, — пішов його шукати. І саме вчасно нагодився. Папуга сидів нашорошений, розпустивши крила, а його з усіх боків скубли, клювали, а він тільки сердито кричав:

— Не всі разом, панове! По черзі, прошу вас!