Метелик

Жили-були два брати — Іванко і Володя. Так вони схожі один на одного – не відрізнити. Все в близнюків однакове — і одяг, і іграшки. І навіть песики.

Якось пішли вони на луг метеликів ловити. Сачки взяли. І цуценят із собою покликали.

Бачать — над лугом метелик летить. Красивий. Але тільки один.

Кинулися до нього хлопці. А цуценята гавкають, поруч скачуть — кожен хоче своєму господареві допомогти.

Іванко і Володя біжать за метеликом, сачками розмахують. Братів двоє, а метелик один. Примірилися обидва… р-р-раз!

І впіймали… Один одного. Іванко – Володю, а Володя – Іванка.

Тут і цуценята підбігли.

Вчепилися в сачки, тягнуть, кожен своєму господареві допомагає.

Господарів вони врятували, та тільки ось від сачків одні уламки залишилися! Тішаться цуценята. А метелик над лугом літає. Теж радіє!