Білоруські народні казки

Збудувала руденька лисичка хатинку й почала в ній жити, малюків ростити. Якось зібралася по травичку, щоб лисеняткам у ліжечка підстелити:

– Діточки мої любі, тихенько сидіть, двері нікому не відмикайте. …

Одного разу зустрілися в лісі Лось і Лисиця.
— Що нового? — запитує Лисиця.
— Та нічого втішного, — каже Лось. — Вчора за мною мисливець гнався, а я своїми …

В одного багатого чоловіка було троє синів: один швець, І другий кравець, а третій — коваль. Дуже хвацькі молодці. Працюють собі — горя не знають. Іншим у біді помагають. Якось …

Жили на світі три сестри. Одна — праля, друга — ткаля, а третя — швачка.
Ткаля каже:
— Я можу і вдень, і вночі ткати.
Праля каже:
— Я можу …

Жив в нашому селі один багач. Жадібний-прежадібний. Все думав, де б і на чому вигадати. Ось прийшла пора хліб жати, урожай збирати. Землі багато, самому не впоратися. Найняв він трьох …

Був час на землі, коли звірі не мали хвостів. І це їх страшенно турбувало — не було чим захиститися. І ось одного разу лісовий цар видав наказ всім звірям прийти …

Іван Іванович – царевич (білоруська казка)Жив собі у деякому царстві, в деякому державстві цар. І був у нього син Іван Іванович – царевич. Цар його не пускав нікуди до вісімнадцяти …

У деякому царстві, в деякому государстві, на морі-океані, на острові Буяні стоїть дуб зелений, а під дубом бик печений, і в його боці ніж точений. Але це ще не казка, …

Сталося якось в одній країні велике лихо: налетів звідкілясь дев’ятиголовий змій Чудо-Юдо й ухопив з неба сонце й місяць…

Горюють люди, плачуть: і темно без сонця, і холодно.

А жила …

У деякому царстві, в деякому державстві жив собі один багатий купець. Народився у нього один син. Ріс він не по роках, а по годинах, не по годинах, а по хвилинах. …

Жили- були собі селянин з дружиною. Був він роботящим, і вона неабияка була робітниця.

Якось жінка взяла серп і пішла жати

В неї було маленьке дитя в колисці, що вже …

Давно-давно жили два брати. От одного разу знайшли вони на дорозі дитятко й коника. Старший каже:

– Нехай мені буде дитина й коник.

А менший каже:

– Ні, нехай мені.…

Жив-був собі в одному селі бурлака Хведір Набилкін. Не дужий він був на силу, зате мав голову з розумом.

Захотілося йому стати богатирем. «Чим я не богатир? – думає собі …

Жили дід та баба, і було в них дві дочки: у діда була дочка, і в баби була дочка. Жили вони, жили. Набридла вже мачусі дідова дочка. Каже вона дідові:…

Жили собі дід та баба. Не було в них ні дітей, ні якихось родичів, так собі і жили вдвох у хижці. Жили вони дуже бідно. Ще б пак! Були старі, …

Жив-був цар-чарівник. Кинув він поклик по всьому царству: «Хто сховається від мене, тому півцарства віддаю».

Знайшовся такий охочий – Синя свита навиворіт пошита. Приходить він до царя-чарівника.

– Я,– каже,– …

Жив собі Степан-швець, і був він великий п’яниця. І так уже розпився, що ніхто не давав йому шити ні чобіт, ні черевиків. Пропив Степан усе, що в нього було, і …

Почнемо казку, а не казку, так приказку, казка буде завтра після обіду, під’ївши м’якого хліба.

Були собі два хлопці: один звався Кривда, а другий Правда. І ходили вони на заробітки. …

Давно це було. Навіть старі люди того вже не пам’ятають. І розповідають вони те, що чули від батьків і дідів.

Ну так от. Густими поліськими лісами пробивався надвечір чорт у …

Пішов один бідний чоловік у світ шукати собі якого-небудь статку. Покинув свою хату й дружину.

— Знайду який статок, повернуся додому; а не знайду — живи як хочеш, — каже …

Було в батька дванадцять синів, усі сильні та молодецькі хлопці.

Жили вони на великій галявині серед темного лісу. Вели там своє господарство, полювали на диких звірів і пташок.

Старий батько, …

Служив солдат Іванко двадцять п’ять років, вислужив синій квиток і пішов додому.

І мав він при собі тільки три копійки грошей. А був цей солдат добрий вдачею. От він іде, …

Давно воно було чи недавно, а чи не так,– тепер уже достеменно ніхто й не знає.

Ну, от розкажемо ми те, що діди розказували своїм онукам, а онуки – своїм …

Поїхав дід у поле орати. Взяв собі на обід перепічку. Поклав її на воза, а сам оре. Орав, орав, стомився, підійшов до воза перепічку покуштувати, сили набратися.

Підходить – аж …