Казки українських письменників — сторінка 24

Давним-давно, коли на нашій землі була панщина, жив у одному селі молодий хлопець Юрко Соколенко. Здоровий був, і гарний, і сильний, тільки волі не мав. Мусів щодня працювати на пана. …

Жив собі чоловік із жінкою і мали хлопчика. Звався той хлопчик Тарасиком. Був Тарасик жвавий і розумний, але чомусь не ріс. Минали роки, інші діти росли й ставали великими, а …

Три хлопчики, три маленьких братики, гралися в полі. Гарно в полі на роздоллі! В небі заливається жайворонок, тепле, настояне на степових травах повітря тремтить-тремтить на обрії, приємно дзвенить дзижчання бджіл.…

Жив собі Великий Музика. Його обтяжувала суєта навколишнього життя. Не хотів Музика ні багатства, ні слави, а тільки радощів спілкування з музикою і природою. Він поселився з жінкою на відлюдді, …

1.
Людське життя — це нудота й сіра буденщина. Треба подарувати людям чудо. Так подумав старий чарівник Мамай і відправився в карпатське село Довгопілля.

А в тому Довгопіллі жила школярка …

Прилетіли шпаки. Спочатку вони трималися зграйкою, а потім розділилися на пари і розсипалися хто куди. Старий Танасій, дідусь десятирічного Миколки, ще взимку змайстрував гарну шпаківню і почепив її на яблуню. …

Петрик був розумний і допитливий хлопчик. Усе йому хотілося знати. Ніхто не задавав учительці стільки запитань, як він. А як приходив додому, то все розпитував тата і маму. В їхній …

Один бідний чоловік нічого не мав, тільки невеличкий клаптик землі. Тяжко було йому жити. А ще тяжче стало, як померла його жінка і зостався він бідувати з трьома синами. Багато …

Хрук народився у густому лісі, де змикаються кронами старезні дуби і навіть удень панують сутінки. Його мати, стара дика свиня, виконуючи покладений на неї великою матір’ю Природою споконвічний обов’язок, усамітнилася …

Тато змайстрував Василькові дерев’яну шаблю. Хлопчик почепив шаблю до бока і гордо пройшовся вулицею, щоб усі бачили, який він герой. Але що так ходити вулицею! Йому хотілося вчинити щось незвичайне. …

Розділ І
Сумнолистого жовтневого полудня брів Віка додому. Ніщо не радувало його – ні погожий суботній день, ані завтрашній вихідний. На душі в хлопця шкребли коти. І не ті коти, …

Мавпеня Мишко повернувся додому із далекої холодної країни. Мавпеня до себе друг запросив – козеня Бодя. Сподобалось Мишку в гостях. А найбільше мавпеняті сподобалось смачне частування.

Стара кізочка – мама …

Козеня Бодя дуже гарно каталося на ковзанах. А все чому? А тому, що жило воно у зимовій країні. Там зима люта, тримає довго. Отже, якщо хочеш розважатись – зроби ковзанку. …

Колись-заколись, коли звірі розмовляли і поводились точнісінько, як люди, у слонів були акуратні маленькі вушка, а ворони пишалися своїм чудовим яскравим оперенням. Так мало бути завжди, але… У том-то і …

Мавпеня Мишко разом із слоненям Носиком грали у футбол.

– Бух! – Мишко вдаряє по м’ячу. Той летить у ворота.

– Тух! – слоненя відбиває м’яч хоботом.

– Фу-ух! – …

Мавпеня Мишко жив у теплій країні на пальмі. На пальмі росли смачні й солодкі банани. Ними Мишко снідав, обідав і вечеряв. Отже, готувати й мити посуд йому було не потрібно. …

На столі стояла чашка. У чашці холонув чай. А в чаї плавала Муха. Вона з усіх сил дриґала лапками і намагалась розправити мокрі крильцята.

– Неподобство, – буркотіла вона. – …

– Мня-ау! – сказав Кіт, з огидою оглядаючи свої лапки. – Знову митися доведеться – скільки на підлозі пилюки… Чому цього пилу завжди так багато?

– Чим нас більше – …

Це відбувалося дуже давно, так давно, що про це вже встигли забути. Жив собі у Морі-океані Крихітка Кит. Тоді кожний мальок здавався могутнім богатирем поруч із Китом. Тому нахабні риби …

У давнину на світі жили тільки сухопутні черепахи. По землі повзали вони так повільно, що ніколи й нікуди не встигали. Вони страждали й скаржилися одна одній, але нічого не могли …

Скучив мавпеня Мишко за козенятком Бодею. Дуже йому Бодю побачити захотілось. Він подзвонив козеняті й запросив у гості.

Зраділо козеня і швиденько зібралось до теплої країни. Приїхав. Мишко його радо …

Маленька Ложечка загубилася. Вона лежала у нутрощах старого Черевика, на товстій Устілці й час від часу шепотіла розтріпаному Шнурку:

– Ось побачиш, мене невдовзі знайдуть.

– Не сміши, кумасю, – …

Хлопчик намагався перелізти через Паркан. Він пітнів, але уперто дерся вгору. Паркан крекотів, хитався й наполегливо пропонував маленькому пустуну пошукати собі іншу справу.

– Все одно піднімуся, все одно перелізу! …

Під верстаком лежала велика кучерява Стружка. Вона бажала про все дізнатися і все зрозуміти.

– Цікаво, для чого мене зробили? – розмірковувала Стружка.

Її сусідки не замислювались над цим, і …