Казки Ірини Прокопенко

Любов’ю до природи і братів наших менших, сповнені чудові казки Ірини Пономаренко, з якими ми пропонуємо ознайомитися у цьому розділі бібліотеки.

Всі творі в розділі

Як павучок братів шукав

Ясним осіннім днем, коли лагідно світило сонце, а легкий вітерець кружляв червоно-жовтим листям, вилупилися з кокона Павучки. Було їх так багато, що коли мати Павучиха спробувала полічити, то збилася, а …

Фарби старого художника

На околиці невеликого містечка, серед пустирища, зарослого кропивою, двоє друзів — смаглявий Кім, худорлявий та прудкий, і білявий товстунчик Май, бавилися в індійців. Волосся вони розцяцькували півнячим пір’ям, обличчя розмалювали …

Як Василько порозумнішав

Хлопчика Василька мама поставила в куток. Так, так, того самого Василька, першокласника, який замість того, щоб разом з усіма збирати старі журнали та газети, тобто макулатуру, пішов з другом Петриком …

654

Як Василько порозумнішав

Хлопчика Василька мама поставила в куток. Так, так, того самого Василька, першокласника, який замість того, щоб разом з усіма збирати старі журнали та газети, тобто макулатуру, пішов з другом Петриком …

Мікруха, Мокруха і дівчинка, яка забула помити руки

Жили собі на білому світі Мікруха й Мокруха. Були вони такі маленькі, що не тільки простим оком, а навіть крізь окуляри не розгледиш. Ось які маленькі! Роздивитися як слід їх …

Чому травень трави жене

Був погожий весняний ранок, коли на землю прийшов новий місяць. Тендітні молоді листочки тріпотіли від легкого подиху вітерцю. Білопелюсткові ромашки, фіолетові дзвоники, золотаві жовтці привітно кивали молодому місяцю яскравими голівками.…

Про берізчиних друзів та ворогів

Зажурилася в лісі Берізка, гілки схилила, листя згорнула. Всі навкруги радіють, тільки Берізка сумна стоїть.

— Хтось коріння моє обгризає, — поскаржилася вона Пневі, — і листя об’їдає…

Подивився Пень …

Конвалія

На узліссі стояла самотня хата. Жив у ній старий лісник з онукою Лесею. Не мала з ким товаришувати лісникова онука. Дідусь цілісінький день на  роботі, ходить лісом, наглядає, як дерева …

Казка про мураху Рудика

В самісінькій хащі хвойного лісу стояв великий мурашиний будинок. Там жила дружна роботяща сім’я. Від світанку до заходу сонця працювали мурахи, запасали харчі, тягали будівельний матеріал, надбудовували ще один поверх …

Як шишкарі пташат виводили

Збудували Шишкарі гніздо. Радіють, що тепер можна пташенят виводити. Будуть у них дітки у гнізді попискувати, будуть їм мама з татом черв’ячків та комашок приносити. Потім підростуть шишкарята і навчаться …

Як жолудь дубом став

Виріс на гілці Жолудь.

– Який великий, який блискучий! – цвірінькали навколо нього пташки.

А Жолудь потягався, поправляв свого коричневого капелюшка та думав: «Годі, мабуть, дома сидіти, треба на білий …

Сонце, сонечко та соняшник

Починався літній день. На листі дерев переливалися всіма барвами райдуги крапельки роси. Співали птахи, тягнулися квіти до Сонця, а над ними басовито гудів Джміль: –
Ж-ж-жарко… Йому й справді було …

Прокопенко Ірина Миколаївна — українська письменниця.

Народилася Ірина Миколаївна 8 вересня 1926 року в місті Спас-Клепики Рязанської області. Закінчила Московську Вищу школу полярних працівників. Разом з чоловіком, офіцером, пізніше поетом і перекладачем Г. Прокопенком, жила на Чукотці та Курилах, Камчатці, в м. Севастополі та м. Поті в Грузії.

З 1960 року мешкала у місті Дніпро (кол. Дніпропетровськ). Працювала в середній школі, дитячій бібліотеці, директором Дніпропетровського клубу письменників, кореспондентом на телебаченні. 26 років керувала секцією літератури для дітей та юнацтва при Дніпропетровській письменницькій організації СПУ.

Ірина Прокопенко нагороджена Почесною відзнакою Міністра культури і мистецтв України «За досягнення і розвиток культури і мистецтв» (2003). Лауреат обласної премії ім. В. Підмогильного (2004). Член Національної Спілки письменників України.

Ірина Прокопенко писала українською та російською мовами. Упорядник книги «Украинскому Кедрину — быть», співупорядник книги «Сяєво Жар-Птиці. Антологія літератури для дітей та юнацтва Придніпров’я». Співавтор збірника «Книжкова веселка: Дитячі письменники рідного краю» (2009, Дніпропетровськ), книги «Сяєво жар-птиці: Антологія літератури для дітей та юнацтва Придніпров’я (1983—2008)» (2009, Дніпропетровськ). Співавтор аудіокниги «Письменники Дніпропетровщини — шкільним бібліотекам» (2012, Дніпропетровськ). Автор дитячих книжок «Хто розбудив ліс» (1970, Київ), «Що шепотіли берізки» (1973, Київ), «Сонце, сонечко та соняшник» (1977, Київ), «Фарби старого художника» (1982, Київ), «Точка на карте» (1983, Дніпропетровськ), «Як Василько порозумнішав» (1984, Київ), «Як жолудь дубом став» (1987, Київ), «Їжачок-простачок» (1988, Дніпропетровськ), «Длинная песня полозьев» (1990, Дніпропетровськ), «Пригоди на землі та під водою» (1990, Київ), «Лягушенок Леша» (1998, Дніпропетровськ), «Конвалія» (1999, Дніпропетровськ), «Колискова для Лилика», книги «Трактористки» (1988, Дніпропетровськ), «Исповедь» (2003, Дніпропетровськ).

Увійти на сайт:
Зареєструватись:
Відновити пароль: