О мова моя!

О місячне сяйво і спів солов’я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря  бриліантів, це — мова  моя,
Це — мова моєї Вкраїни.
Яка  у  ній  сила  і  кличе,  й  сія,
Яка  в  ній  мелодія  лине
В  натхнення  хвилини!  О  мова  моя,
Душа голосна України!

Ти — сурми  на  сонці,  ти  —  стягів  гаї,
Ти — вибухів  огненних  повна,
В  той  час,  коли  кличе  народи  в  бої
Вітчизна  моя  многомовна…

Ти — мрії  фіалок  і  сон  конвалій,
Й  гостріша  за  крицю  багнета…
Ти  душу  бійця  пориваєш  на  бій
В  натхненнім  пеані  поета…

Тобою  звучать  і  міста  золоті,
Й  заквітчані  селами  гони…
Ти — зброя  ідеї.  У  битві  й  труді
Єднаєш  сердець  міліони…

Мов  райдуги  —  арки  над  морем  колон,
Що  в  небо  музикою  лине,
Де  славить  життя  золоте  жайворон…
Це — мова  моєї  Вкраїни.

Це — матері  мова.  Я  звуки  твої
Люблю,  наче  очі  дитини…
О мова  вкраїнська!..  Хто  любить  її,
Той  любить  мою  Україну.