Бабуня-трава

Бабуня-трава, жовтокоса й тиха,
Глянула з-під снігу, а в небі сонцем.
Глянула  вдруге — жайворон  в’ється,
Молоточками дзвонить в синю тарілку
— Еге ж,  виходьте,  мої травенята,
Березень!

І висипали малі травенята
Рястом, проліском,   білим   роменом,
В луг, на подвір’я, попід ворота.
А чотири травки в глиняний горщик
Вскочили на підвіконня —
І заглядають в хату.

Андрій Малишко. “Перепілка”. Збірка віршів. Київ, видавництво «Веселка», 1982 рік