Жабенятко-пекар

Набридло жабеняткові просто так лісом скакати. І вирішив він стати пекарем. Надів білий пишний ковпак, а на своєму будиночку табличку повісив: «Жабеня-пекар».

Забекав біля воріт баранчик. Пекар йому рогалик дав.
Замукав бичок — круглий бік. Бичку жабенятко солодку соломку виніс.
А рудому лошаті макова підківка дісталася.
Навіть хлопчик Петрик отримав два бублики, як два колеса до самоката.
Всі задоволені. Мукають, бекають, сміються. Тільки жабенятко сидить удома, думає: що ж йому таке спекти. Адже в нього незабаром день народження. Три дні думало жабенятко, а потім випекло таке… таке, що всі ахнули.
Жабеня спекло торт, і прикрасило його білими водяними ліліями, такими, які у ставку плавають.
І тоді всі звірі сказали: «Наше жабенятко не просто пекар, він ще казкар».