Виділіть текст, щоб додати нотатку.
Вітер пензлика узяв,
Вітер сонце малював!
– Раз, – промінчик,
Два – промінчик…
Сів вітрисько на ослінчик,
Із чола він витер піт:
– Я живу чимало літ,
Та від спеки й на малюнку
Я не маю порятунку.
Намалюю білолиці
Ще й хмариноньки-сестриці,
Намалюю дощик
З кошиком і горщиком.
Сонце каже: – Навесні
Не зашкодить дощ мені,
То ж нехай, із краю в край
Буде гарний урожай!
Додайте твір до своєї добірки або створіть новий список. Публічними списками можна ділитися за посиланням.
У мами Берези було багато-багато доньок і синочків — чудових різьблених темно-зелених листочків. Всі вони хоч і схожі були між собою, проте кожен мав свій характер, свою вроду і навіть …
Чарівна Осінь поступово з молодої жінки перетворювалась на бабусю. Все сердитішою ставала, бо втомилася дуже. Поки дала лад урожаєві, поскладала все до комори, поки вклала спати дерева, кущі, травицю, квіти… …
На землю прийшло щедре і тепле літечко. У лузі розцвіло безліч квітів: ромашок, там, де волога — незабудок, білої кашки, жовтецю. їх різнобарвні капелюшки довірливо визирали із смарагдової трави. Літня …
Вранці Сонечко схопилося з ліжка (щось довго стало спати), вмилося криничною водою і почало одягатися.
Та так вже дбайливо й ретельно. Все довкола сяяло і блищало. Нарешті виїхало на небо …
Ну й клопіт з малим Сорочком, ну й клопіт! Мама Сорока вже з крил збилася виконувати синові забаганки. А він все вередує:
— Скре-ке-ке-ке! Скре-ке-ке-ке! Хочу з дятликом Молоточком погратися!…
Настала весна. Багато клопотів з’явилася у звірів та птахів. Всі вони чепурили свої оселі, лісові галявини. Дехто змінював вбрання: зайці скидали білі шубки, а натомість одягали сірі, вовки та ведмеді …
Задивляюсь у твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, …
Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибу казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.
Ой біжи, біжи, досадо, не …
Я несу щедрівочку
У будинки,
Сію-вію житечко
Із торбинки.
Сію-вію зернята —
Зоренята.
Хай добром проміниться
Кожна хата!
Як моя торбиночка
Порожніє, —
То навколо радістю
Світ повніє.…
Жив у нас на селі коло яру
Незвичайний Роман — чарівник.
Хоч насправді, які вже там чари.
Гречкосійний собі чоловік
Мав якусь таємничу планиду —
Хто б про нього і …
В серпні не брали ми в руки серпи,
Бо руки тримали зброю,
Бо наші достиглі пшеничні степи
Були тоді полем бою.
Нива – по колосу ходять зайці!
Місяць над степом …
Два хлопчики в зелену пору року
До лісу вийшли,— вікових дібров.
Один із них прискалив миттю око
Й прикинув діловито: “Скільки дров?”
А навкруги і щебетало, й квітло,
Як сто …
Обговорення (1)
Чому такий великий