Вірші Платона Воронька — сторінка 3

Ми з татом будуємо хату,
Із мамою полем грядки.
Люблю працювати завзято,
Учуся читати книжки.

Не можу, не хочу й хвилини
В нудному безділлі прожить.
Хвилини — маленькі краплини,
А …

Наче білі крила,
Піднялись вітрила —
Випливає наш Дніпровський флот.
Вітер набігає,
Веслам помагає,
Синя хвиля горнеться на борт.

Капітан Микола
Дивиться довкола —
За Дніпром у парку малюки
Ручки …

— Я капітан!
Я капітан! —
Кричить Іван з корита. —
Через туман
У океан
Пливтиму знаменито! —
Корито хить —
Іван у став…
Рибалка ледь його дістав.
— Що, …

Добру сумку шкіряну
Дідову я маю.
Як ітиму на війну,
В неї все сховаю:

Дві обойми про запас,
Карту з планом бою.
Те, що й дід мій кожен раз
В …

Сім хлоп’ят і сім дівчаток —
Років їм усім по сім —
Ранком вийшли на Хрещатик,
Бо у школу треба всім.

Цілу ніч усім не спалось
І не снідалось усім.…

З бору,
З долу,
Із гори
Прилетіли три вітри.
Перший вітер дме на ліс,
Другий хилить верболіз,
Третій вітер що є мочі
Засипає пилом очі.
Не дивись,
Одвернись,
Зажмурись
І …

В мене є сопілочка-денцівка,
Тато із Гуцульщини привіз.
Як подму у цю кленову цівку —
Заспіває, мов пташиний ліс.
Як заграю — засумує тато,
Бо на цій сопілці вигравав
Партизан, …

Раз, два, раз!
Лижки летючі у нас,
Лижки летючі,
Сніжки колючі
Не доганяють нас.

Раз, два, три!
З нами летять вітри,
Кличуть у гості,
У високості
Вільні, як ми, вітри.…

В мене є залізний молоток,
Я його щодня кладу в куток,
Де лежать і пилка, і терпуг, —
Він же їм завжди хороший друг.
У кімнаті лине його дзвін,
Що …

«Котись, котись, копієчко,
По сім’ячко-насіннячко», —
Так грались ми, малі.

І начебто котилася
Копієчка й губилася
В траві чи у ріллі.

Шукати ми розходились.
Копійка не знаходилась —
Немов її …

Курточка братова
З буквами РУ,
Станція Сватове
Аж на яру.

Братик ще спатиме,
Я одягну,
Вийду на Сватове,
В дуду гукну.

Стрілка відхилиться,
Поїзд майне,
Братик прокинеться —
Змінить мене.…

Я обручик залізний кочу,
Від землі аж до сонця лечу.
Я услід обручу
По землі тупочу,
Та неначе до сонця лечу.

Як настане вечірня пора,
З обручем поверну до двора.…

Прилетіла бджілка до Павла.
Бджілка, мов сопілка, загула:
— Слухай, мій хазяїне, тобі
Наші бджоли кланялись в журбі.
Трудівниць ти зовсім занедбав,
Десь ти цілі тижні пропадав.
Вулики замокли на …

Ми послали по ялину
Гриця в ліс,
А із лісу нам ліщину
Він приніс.

Там узнаєш, де ялина,
Де сосна,
Угадаєш, де вербина
Й бузина.

Він не знає, де ялина,…

Сонце гріє, вітер віє —
І ні хмарочки ніде,
Наше поле зеленіє,
Бо на полі дощ іде.
Ми побігли подивиться,
Як же так могло зробиться,
Що ні хмарочки ніде,
А …

Ми славим свою перемогу,
Горять наші руки малі.
Самі збудували дорогу,
Дорогу нову на землі.

Веде наша стежка-бруківка
Садочком на шлях, за село.
Видзвонюють мідні підківки,
Де грузько і слизько …

Ми маленькі
Дударики.
В нас новенькі
Кептарики,
Шапочки
Повстинні,
Дудочки
Бузинні.
Ми подмемо
У дуду
І затнемо:
«Ду-ду-ду».
Нас почує
Добрий дід,
Що корчує
В лісі глід.
Ми несем
Йому …

Я маленька липка
виросту велика, —
не ламай мене.
Я медовим цвітом
зацвіту над світом, —
бережи мене.
Тінь тобі я кину
у гарячу днину, —
ти шануй мене.
Від …

– Мисливець-щасливець, куди ти ідеш?
– Іду я, мій друже, із лісу.
– Мисливець-щасливець, а що ти несеш?
– Несу я хвостатого лиса.
– А чим же хвостатий той лис …

Іде коза. Стоїть лоза,
Густа, рясна, зелена.
«Яка краса! — кричить коза. —
Ця вся лоза для мене!».
І у кози аж дві сльози
На радощах провисли.
Тріщить лоза, гризе …

Кіт з Рябком були друзяки.
Котик нишком у собаки
Брав щоразу м’ясо, сало,
Бо котові завжди мало.
А Рябко зітхав у тузі:
«Хай бере, на те ми друзі».
Діти, ви …

Вчора Галочка-сестричка
Казку прочитала,
Як у лісі рукавичка
Звірам домом стала.
Я покинув рукавичку
За городом, там, де ліс.
Та ні зайчик, ні лисичка,
Й вовк у неї не заліз.…

Засмутилось кошеня —

Треба в школу йти щодня.

І прикинулося вмить,

Що у нього хвіст болить.

Довго думав баранець

І промовив, як мудрець:

«Це хвороба не проста,

Треба різати хвоста».…

Падав сніг на поріг,

Кіт зліпив собі пиріг.

Поки смажив, поки пік,

А пиріг водою стік.

Кіт не знав, що на пиріг

Треба тісто, а не сніг.…