Пісня про сади
Вірші Платона Воронька
Biblioo.org

Пісня про сади

Платон Воронько

Виділіть текст, щоб додати нотатку.

Ми ідемо старими садами
І не знаємо, хто їх садив.
Золоті абрикоси над нами,
Сиві сливи і білий налив.

Теплі вишні цілують у губи,
Добрі груші дарують плоди.
Слава вам, дорогі трудолюби,
Що для нас посадили сади.

Ми посадимо саджанці юні
І поллємо з нового відра.
Підростуть вони милі, тонюні,
Зацвітуть, як настане пора.

Зарясніються крони крислаті,
Повні яблук, черешень і слив.
У сади наші прийдуть малята
І не знатимуть, хто їх садив.

Упадуть спілі яблука, сливи
Їм до ніжок, на свіжі сліди,
І про наше дитинство щасливе
Шелестітимуть щедрі сади.

42

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Улюблені

Сподобався твір?

Додайте твір до своєї добірки або створіть новий список. Публічними списками можна ділитися за посиланням.

Обговорення (0)