Доня
Вірші Платона Воронька
Biblioo.org

Доня

Платон Воронько

Виділіть текст, щоб додати нотатку.

— Ти помічниця, —
Матінка скаже.
Дочка зашариться:
— Аякже.

Встане раненько,
Личко помиє,
Ліжко гарненько
Накриє.

Віничок візьме,
Вимете хату.
— З мамою скрізь
Тату.

Вчора уранці
Ходила з охоти
В маминій ланці
Полоти.

Там із барила
Я воду носила.
Всі говорили:
«Мила!»

Батько сміється:
— Донечко доню! —
Тисне до серця,
До скроні.

— Ти помічниця
В хаті і в полі,
Будеш учитися
В школі.

Виростеш, ким же
Ти хочеш стати?
— Я — космонавткою,
Тату.

26

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Улюблені

Сподобався твір?

Додайте твір до своєї добірки або створіть новий список. Публічними списками можна ділитися за посиланням.

Обговорення (0)